Щоб діагностувати дифтерію.
Щоб оцінити напруженість протидифтерійного імунітету при визначенні доцільності ревакцинації і контролі за її ефективністю.
Для диференціальної діагностики (поряд з іншими дослідженнями) при захворюваннях, що протікають з подібними симптомами, таких як ангіни різної етіології, паратонзіллярний абсцес, інфекційний мононуклеоз, гострий ларинготрахеїт, епіглоттіт, бронхіальна астма.
При симптомах дифтерійній інфекції – дворазово (на 1-3-й і 7-10-й день захворювання).
При визначенні показань до вакцинації або ревакцинації.
Якщо необхідно оцінити ефективність вакцинації проти дифтерії – до і після введення вакцини з оцінкою титру антитіл в динаміці.
Не вживати їжу протягом 2-3 годин до дослідження, можна пити чисту негазовану воду.
Не палити протягом 30 хвилин до дослідження.
Дифтерія – гостре інфекційне захворювання, що передається повітряно-крапельним шляхом, збудником якого є Corynebacterium diphtheriae (BL, бацили Леффлера), що виробляють дифтерійний токсин. Джерело інфекції – хвора людина або бактеріоносій.
Інкубаційний період складає в середньому 2-5 днів. Клінічна картина захворювання характеризується фібринозним запаленням слизових оболонок ротоглотки та дихальних шляхів і явищами загальної інтоксикації. При токсичній формі дифтерії можуть вражатися ще серце і нервова система.
У відповідь на інфікування збудником дифтерії або на вакцинацію дифтерійним анатоксином імунною системою на 1-3-й день захворювання в крові виробляються антитоксичні антитіла, високий титр яких зберігається протягом декількох тижнів.