Як частина першого етапу комплексного обстеження в процесі діагностики різних порушень здоров’я.
Для виявлення і оцінки ступеня тяжкості порушень харчування (при інтоксикаціях, недоїданні, захворюваннях шлунково-кишкового тракту).
З метою діагностики різних захворювань, пов’язаних з порушеннями білкового обміну, і для оцінки ефективності їх лікування.
Для контролю за фізіологічними функціями в процесі тривалих клінічних спостережень.
Для оцінки функціональних резервів організму в зв’язку з прогнозом щодо поточного захворювання або майбутніми лікувальними процедурами (лікарська терапія, хірургічне втручання).
При первинній діагностиці якого-небудь захворювання.
При симптомах виснаження.
При підозрі на захворювання, пов’язане з будь-якими порушеннями білкового обміну.
Коли оцінюють стан обміну речовин або щитовидної залози.
При обстеженні функції печінки або нирок.
При тривалому клінічному спостереженні за ходом лікування захворювань, пов’язаних з порушеннями білкового обміну.
Коли розглядається можливість проведення хірургічної операції.
При профілактичному обстеженні.
Не вживати їжу протягом 12 годин до дослідження.
Виключити фізичне та емоційне перенапруження за 30 хвилин до дослідження.
Не палити протягом 30 хвилин до дослідження.
Загальний вміст білка в сироватці крові відображає стан білкового обміну. Білки переважають в складі щільного залишку сироватки крові (рідкої частини, яка не містить клітинних елементів). Вони є основним будівельним матеріалом для всіх клітин і тканин тіла. З білків побудовані ферменти, гормони, антитіла та фактори згортання крові. Крім цього, вони виконують функцію переносників гормонів, вітамінів, мінералів, жироподібних субстанцій та інших компонентів обміну речовин в крові, а також забезпечують їх транспортування всередину клітин. Від кількості білків в сироватці залежить осмотичний тиск крові, завдяки якому підтримується баланс між вмістом води в тканинах тіла і всередині судинного русла. Воно визначає здатність води утримуватися в складі циркулюючої крові і підтримувати пружність тканин. Білки також відповідальні за забезпечення правильного кислотно-лужної рівноваги (рН). Нарешті, це джерело енергії при недоїданні або голодуванні.
Білки сироватки крові діляться на два класи: альбуміни і глобуліни. Альбуміни синтезуються в печінці з їжі. Їх кількість в плазмі впливає на рівень осмотичного тиску, який утримує рідину всередині кровоносних судин. Глобуліни виконують імунну функцію (антитіла), забезпечують нормальне згортання крові (фібриноген), а також представлені ферментами, гормонами і білками-переносниками різноманітних біохімічних сполук.
Відхилення рівня загального білка крові від норми може бути викликано рядом фізіологічних станів (не патологічного характеру) або бути симптомом різних захворювань. Прийнято розрізняти відносне відхилення (пов’язана зі зміною вмісту води в циркулюючої крові) і абсолютне (викликане змінами в обміні – швидкості синтезу / розпаду – сироваткових білків).
Фізіологічна абсолютна гіпопротеїнемія може виникати при тривалому постільному режимі, у жінок під час вагітності (особливо в її останній третині) та годування груддю, у дітей в ранньому віці, тобто в умовах недостатнього надходження білка з їжею або підвищеної потреби в ньому. У цих випадках показник загального білка в крові знижується.
Розвиток фізіологічної відносної гіпопротеїнемії (зниження рівня загального білка в крові) пов’язано з надмірним надходженням рідини (підвищеної водним навантаженням).
Відносна гіперпротеїнемія (підвищення рівня загального білка в крові) може бути викликана надмірною втратою води, як, наприклад, при рясному потовиділенні.
Відносна патологічна (пов’язана з яким-небудь захворюванням) гіперпротеїнемія обумовлена значною втратою рідини і згущенням крові (при блювоті, проносі або хронічному нефриті).
Патологічна відносна гіпопротеїнемія спостерігається в зворотних випадках – при надмірної затримки рідини в циркулюючої крові (порушення роботи нирок, погіршення роботи серця, деякі гормональні порушення і т. д.).
Абсолютне підвищення загального білка крові може виникати при гострих і хронічних інфекційних захворюваннях через посилення продукції імунних глобулінів, при деяких рідкісних розладах здоров’я, що характеризуються інтенсивним синтезом ненормальних білків (парапротеїнів), при захворюваннях печінки і ін.
Найбільше клінічне значення має абсолютна гіпопротеїнемія. Абсолютне зниження концентрації загального білка в крові найчастіше відбувається за рахунок зменшення кількості альбумінів. Нормальний рівень альбумінів в крові є показником доброго здоров’я і правильного обміну речовин, і навпаки, знижений говорить про низьку життєздатність організму. При цьому втрата / руйнування / недостатній синтез альбумінів є ознакою і показником ступеня тяжкості деяких захворювань. Таким чином, аналіз на загальний білок крові дозволяє виявити істотне зниження життєздатності організму в зв’язку з будь-якими важливими для здоров’я причинами або зробити перший крок у діагностиці захворювання, пов’язаного з порушенням білкового обміну.
Виснаження запасів альбуміну в крові може відбуватися при недоїданні, захворюваннях шлунково-кишкового тракту і труднощі в засвоєнні їжі, хронічних інтоксикаціях.
До захворювань, пов’язаних зі зменшенням кількості альбумінів крові, відносяться деякі порушення в роботі печінки (зниження синтезу білка в ній), нирок (втрата альбуміну з сечею в результаті порушення механізму фільтрації крові в нирках), певні ендокринні розлади (порушення гормональної регуляції білкового обміну) .