Для діагностики захворювань шлунково-кишкового тракту, що супроводжуються порушеннями цілісності слизової оболонки (виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, первинні і метастатичні пухлини стравоходу, шлунка, товстого і тонкого кишечника, дуоденального сосочка, туберкульоз кишечника, неспецифічний виразковий коліт, гельмінтози).
Щоб оцінити ступінь пошкодження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту.
Щоб оцінити адекватність терапії виразкової хвороби шлунка, хвороби Крона, туберкульозу кишечника.
Щоб оцінити тяжкість захворювання шлунково-кишкового тракту і дати його прогноз.
При болях в животі, печії, нудоті, блювоті.
При частому кашкоподібному стільці, помилкових позивах до дефекації, запорах, болях в животі, втратs ваги, втрати апетиту, підвищення температури тіла.
При виявлених пухлинах шлунково-кишкового тракту (інструментальними методами) для виключення прихованих кровотеч шлунково-кишкового тракту.
При виявленні гельмінтів – для оцінки пошкодження слизових шлунково-кишкового тракту.
Якщо у пацієнта раніше була діагностована виразка шлунка (неспецифічний виразковий коліт, хвороба Крона, поліпоз, туберкульоз кишечника).
Виключити з раціону м’ясо, рибу, зелені овочі, томати протягом 72 годин до дослідження.
Виключити прийом проносних препаратів, введення ректальних свічок, масел, обмежити прийом медикаментів, що впливають на перистальтику кишечника (беладони, пілокарпіну та ін.) І на забарвлення калу (заліза, вісмуту, сірчанокислого барію), протягом 72 годин до збору калу.
Дослідження проводити до виконання ректороманоскопії та інших діагностичних маніпуляцій в області кишечника і шлунка.
Аналіз калу на приховану кров є вкрай важливим лабораторним дослідженням при діагностиці саме прихованих кровотеч з різних відділів шлунково-кишкового тракту. Такі кровотечі – один з ранніх симптомів цілого ряду важких захворювань шлунково-кишкового тракту, в тому числі онкологічних. При прихованій кровотечі, навіть тривалій, визначити наявність крові в калі як візуально, так і мікроскопічно дуже важко, а найчастіше просто неможливо.
При рясних кровотечах з різних відділів шлунково-кишкового тракту кров настільки змінює зовнішній вигляд калу, що її наявність часто можна визначити візуально. Якщо кровотеча з нижніх відділів кишечника (товста кишка, пряма кишка), то кров буде червоного кольору, можливо, у вигляді згустків або домішок. Якщо ж джерело кровотечі – у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту (частина тонкого кишечника, стравохід, шлунок), то кал перетворюється в чорний, “дьогтеподібний” за рахунок взаємодії крові і особливих ферментів, які продукуються в даних відділах шлунково-кишкового тракту. Як правило, якщо є візуальні ознаки кровотечі шлунково-кишкового тракту, то ситуація гостра і вимагає екстрених заходів (невідкладної допомоги). Однак при менш виражених порушеннях цілісності слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, із залученням до процесу малої кількості судин, колір і консистенція калу не змінюються, але еритроцити в калі будуть помітні при мікроскопічному дослідженні. Якщо ж мікроскопічно еритроцити не помітні, а підозра на приховану кровотечу є, в такому випадку і потрібен аналіз калу на приховану кров. Дане дослідження здійснюється за допомогою вимірювання кількості зміненого гемоглобіну (а не самих еритроцитів).
Позитивна реакція калу на приховану кров означає, що у людини є хвороби шлунково-кишкового тракту, що викликають порушення цілісності слизової, коли в просвіт шлунка або кишки виділяється невелика кількість крові. Це може відбуватися при виразці шлунка або дванадцятипалої кишки, неспецифічному виразковому коліті, хворобі Крона, поліпах, інвазіях гельмінтами. Так як пухлини, первинні і метастатичні, викликають ураження слизової шлунково-кишкового тракту навіть при незначних розмірах, дослідження використовується на першому етапі виявлення пухлин шлунково-кишкового тракту. Особливо важливо визначення прихованої крові при діагностиці раку товстої кишки, оскільки саме при пухлинах в даному відділі кишечника прихована кровотеча починається на найбільш ранніх стадіях.
Кров в калі може виявлятися і при носових кровотечах, кровотечах з ясен і глотки, у хворих з варикозно-розширеними венами стравоходу, ерозивним езофагітом, при геморої та інших захворюваннях, так що необхідно обов’язково враховувати це при оцінці результатів аналізу. Достовірність аналізу найбільш висока при його повторному проведенні. Негативні результати тесту не виключають можливої наявності у пацієнта ерозивно-виразкового або пухлинного ураження шлунково-кишкового тракту. Важливо, що результати повинні оцінюватися в комплексі з іншими інструментальними і лабораторними дослідженнями, так як самі по собі не можуть бути єдиним критерієм для постановки діагнозу.
Іноді все дослідження калу на приховану кров помилково називають пробою або реакцією Грегерсена, помилково – тому що реакція Грегерсена (бензидинова проба) – це найпоширеніший, але не єдиний метод виявлення прихованої крові в калі, сечі, блювотних масах і т. д.