Щоб з’ясувати причини тромбозу.
Щоб з’ясувати причини переривання вагітності.
Щоб дізнатися, чи викликано збільшений АЧТЧ вовчаковим антикоагулянтом або якимось особливим інгібітором.
Для діагностики антифосфоліпідного синдрому (в комбінації з тестом на антикардіоліпінові антитіла і антитіла до бета-2-глікопротеїну).
Для підтвердження наявності вовчакового антикоагулянту.
При тромбозі.
При виявленні тривалого АЧТЧ (в разі позитивного результату аналіз зазвичай повторюють через кілька тижнів для підтвердження наявності вовчакового антикоагулянту).
Якщо у пацієнта виявлені антикардіоліпінові антитіла.
Не приймати їжу протягом 2-3 годин до дослідження, можна пити чисту негазовану воду.
Припинити прийом гепарину та його аналогів за 5 днів до дослідження.
Виключити фізичне та емоційне перенапруження і не курити 30 хвилин до дослідження.
Антикоагулянтом червоного вовчака (ВА) називаються аутоантитіла, які виробляються імунною системою проти власних фосфоліпдов і / або пов’язаних з фосфоліпідами білків.
Фосфоліпіди відіграють життєво важливу роль в процесі тромбоутворення. Вони знаходяться на поверхні тромбоцитів і сприяють активуванню декількох коагуляційних факторів у відповідь на пошкодження кровоносних судин або тканин. Названі вони так через те, що були вперше виявлені у хворих на системний червоний вовчак (ВКВ). Вони також можуть бути присутніми у пацієнтів з аутоімунними захворюваннями, СНІДом, при запаленнях, при онкологічних захворюваннях, а також у тих, хто приймає фенотіазини, прокаїнамід або фансидар.
Вовчакові антикоагулянти збільшують ризик появи тромбів в венах і артеріях (найчастіше в венах ніг – тромбоз глибоких вен). Такі тромби здатні блокувати потік крові в будь-якій частині тіла, що може призводити до серцевих нападів, інфарктів, емболії легенів, а також до викиднів, особливо в другому і третьому триместрах вагітності.
Єдиного аналізу на визначення вовчакового антикоагулянту не існує. Їх зазвичай виявляють шляхом комбінацій різних тестів. Початкове тестування включає в себе один або кілька аналізів з використанням фосфоліпідних реагентів. Залежно від їх результатів можуть проводитися додаткові аналізи для того, щоб підтвердити або спростувати наявність вовчакового коагулянту.
Вовчаковий антикоагулянт – одне з трьох основних антифосфоліпідних антитіл, наявність яких пов’язують з підвищеним ризиком виникнення тромбозів. У пацієнтів з антифосфоліпідним синдромом (званим ще синдромом Х’юза) в крові виявляється один або кілька типів антитіл.