Щоб детально оцінити метаболізм заліза (разом з тестом на залізо в сироватці і на загальну залізозв’язуючу здатність сироватки – поєднання цих аналізів дозволяє розрахувати відсоток насичення трансферину залізом, тобто визначити, скільки заліза переносить кров). Даний показник найбільш точно характеризує обмін заліза.
Для оцінки запасу заліза в організмі.
Щоб визначити, чи викликана анемія дефіцитом заліза або іншими причинами, наприклад хронічним захворюванням або нестачею вітаміну B12. При дефіциті заліза його рівень в сироватці падає, проте рівень трансферину підвищується.
Для оцінки функції печінки.
Якщо виявлені якісь відхилення в загальному аналізі крові, аналізі на гемоглобін, гематокрит, кількість еритроцитів.
При підозрі на залізодефіцит або надлишок заліза в організмі.
При підозрі на перевантаження організму залізом (гемохроматоз). Симптоми гемохроматозу: біль в суглобах і в животі, слабкість, втома, зниження сексуального потягу, порушення серцевого ритму.
При підозрі на хронічне захворювання печінки або зміни всмоктування в кишечнику.
Не вживати їжу за 8 годин до початку дослідження, можна пити чисту негазовану воду.
Припинити прийом лікарських препаратів, що містять залізо, за 72 години до дослідження.
Виключити фізичне та емоційне перенапруження протягом 30 хвилин до дослідження.
Не палити 30 хвилин перед взяттям біоматеріалу.
Трансферрин – головний білок-переносник заліза в плазмі крові. Він утворюється в печінці з амінокислот, які всмоктуються з їжі в процесі травлення. Трансферрин зв’язується з залізом, яке надходить з їжею або при руйнуванні еритроцитів, і переносить його до органів і тканин (до печінки, селезінці). Трансферрин здатний приєднати більше заліза, ніж важить сам.
Залізо – важливий мікроелемент в організмі. Воно є частиною гемоглобіну – білка, який заповнює еритроцити і дозволяє їм переносити кисень від легенів до органів і тканин. Залізо також входить до складу м’язового білка міоглобіну.
У нормі в організмі міститься 4-5 г заліза, близько 3-4 мг (0,1% від загальної кількості) циркулює в крові в поєднанні з трансферином. Як правило, залізом заповнена 1/3 зв’язують центрів трансферину, інші 2/3 залишаються в резерві. Ступінь “заповнювання” трансферину залізом відображають такі показники, як загальна залізозвязуюча здатність сироватки, латентна залізозвязуюча здатність сироватки і відсоток насичення трансферину. При дефіциті заліза рівень трансферину підвищується, щоб він зміг зв’язатися навіть з невеликою кількістю заліза в сироватці. Кількість трансферину в крові залежить до того ж від стану печінки, харчування людини і роботи кишечника. Якщо функція печінки порушується через значне розростання в ній рубцевої тканини (цирозу), то рівень трансферину падає. При нестачі білкової їжі в раціоні або порушення всмоктування амінокислот через запалення в кишечнику трансферрин також не утворюється в достатній кількості.