Щоб визначити, чи була інфікована жінка, яка планує вагітність, і чи є у неї імунітет до даної інфекції. Під час вагітності дослідження необхідно, якщо підозрюється можливе зараження.
Для виявлення інфекції у людей з ослабленим імунітетом, у яких підозрюється токсоплазмоз, або у тих, у кого є його виражені симптоми.
При симптомах токсоплазмозу.
Якщо пацієнт контактував з котячими екскрементами, сирим (погано приготованим) м’ясом або зараженою водою.
Якщо лікар хоче визначити, чи був у жінки раніше токсоплазмоз.
На етапі підготовки до вагітності для визначення напруженості імунітету до цієї інфекції.
При симптомах грипоподібних захворювань у людей з ослабленою імунною системою.
Виключити з раціону жирну їжу протягом 24 годин до дослідження.
Не палити за 30 хвилин до дослідження.
Т. Гонді – це мікроскопічний паразит, основним господарем якого є кішка. Також він може бути виявлений в ґрунті.
У більшості здорових людей дана інфекція не викликає ніяких проявів або протікає в формі легких грипоподібних захворювань. У плода, що заразився від матері, або у людини з ослабленою імунною системою т. Гонді може призводити до тяжких ускладнень.
Т. Гонді дуже поширена. Вона зустрічається в усьому світі, а в деяких країнах інфіковано до 95% населення. За даними ВООЗ, близько 23% людей старше 12 років страждають токсоплазмозом. Зараження відбувається при вживанні забрудненої їжі (особливо погано приготованого м’яса) або води, а також при збиранні посліду кішки, при передачі інфекції від матері до дитини та в рідкісних випадках під час трансплантації органів або переливання крові.
Остаточними господарями для т. Гонді є дикі і домашні кішки. Після того як кішки заражаються, вживаючи в їжу інфікованих птахів, гризунів або сире м’ясо, т. Гонді проходять статевий цикл розвитку, що приводить до утворення яєць, укладених в захисну оболонку (ооцисту). Під час активності збудника у кішки з фекаліями за кілька тижнів можуть виділитися мільйони мікроскопічних ооцист. Вони стають заразними протягом двох днів і можуть залишатися життєздатними кілька місяців. У всіх інших господарів, включаючи людину, т. Гонді проходять тільки обмежену частину свого життєвого циклу, а потім формують неактивні кісти в м’язах, головному мозку і очах. Імунна система господаря захищає організм людини від подальшого зараження. Прихований період може тривати протягом усього життя господаря, поки імунітет не знизиться.
Первинне або повторне зараження т. Гонді призводить до виражених симптомів захворювання у людей з ослабленою імунною системою, наприклад у хворих на ВІЛ / СНІД, які проходять курси хіміотерапії, пацієнтів після трансплантації органів або приймають імунодепресанти. Можуть вражатися очі і нервова система, що викликає головні болі, судоми, сплутаність свідомості, лихоманку, енцефаліт, втрату координації і затуманення зору.
Коли заражається вагітна жінка, ймовірність того, що інфекція передасться майбутній дитині, становить 30-40%. Причому, якщо інфікування відбувається на початку вагітності, воно може викликати викидні, мертвонародження або приводити до серйозних ускладнень у новонароджених, в тому числі розумової відсталості, судом, сліпоти і збільшення печінки або селезінки. Багато інфікованих дітей, особливо ті, хто заразився ближче до появи на світ, народжуються здоровими, але через кілька років у них розвиваються важкі інфекції очей, втрата слуху і затримка розумового розвитку.
Коли відбувається контакт людини з т. Гонді, її імунна система реагує, виробляючи антитіла проти паразита. У крові може бути виявлено два види антитіл до токсолплазми: IgM і IgG.
Антитіла IgG виробляються організмом через кілька тижнів після первинного інфікування, щоб забезпечити довгостроковий захист. Рівень IgG наростає під час активності інфекції, а потім стабілізується, як тільки захворювання проходить і паразит стає неактивним. Одного разу зіткнувшись з т. Гонді, людина протягом усього життя буде мати деякі вимірювані кількості антитіл IgG в крові.
Даний тест може бути використаний, а також аналіз на IgM, щоб допомогти підтвердити наявність гострого або минулого інфікування токсоплазмою.