- Аналіз на соматотропний гормон не рекомендується виконувати для загального обстеження організму. В основному тестування проводиться тільки при підозрах на порушення, пов’язані з його секрецією, і призначається після виконання аналізів на інші гормони або для допомоги в дослідженні функції гіпофіза.
- Аналіз виконується для перевірки надлишкового або недостатньої кількості виробництва соматотропного гормону і для отримання інформації про те, наскільки важке захворювання. Він є частиною діагностичного обстеження при з’ясуванні причин аномального синтезу соматотропного гормону, а крім того, може використовуватися для оцінки ефективності лікування акромегалії або гігантизму.
Тест на стимуляцію соматотропного гормону виконується, якщо у дитини спостерігаються такі симптоми дефіциту цього гормону:
– уповільнення росту в ранньому дитинстві – при цьому дитина набагато нижче, ніж її ровесники;
– діагностика щитовидної залози (наприклад, визначення вільного Т4) вказує на відсутність гіпотиреозу (оскільки недостатня робота щитовидної залози теж може сповільнювати ріст);
– рентгеноскопія свідчить про затримку росту кісток;
– є підозра на те, що гіпофіз має знижену активність.
Тест на стимуляцію у дорослих пацієнтів може знадобитися при симптомах дефіциту соматотропного гормону або гіпопітуїтаризму: знижена щільність кісток, втомлюваність, порушення ліпідного метаболізму, знижена стійкість до фізичних вправ. Як правило, спочатку виконуються аналізи на інші гормони, щоб дізнатися, чи не є інші хвороби причиною цих симптомів. Недостатність синтезу соматотропного гормону – досить рідкісне явище як серед дітей, так і серед дорослих. Дефіцит гормону у дорослих може виникнути через генетичну схильність до хвороби гіпоталамуса або гіпофіза.
Тест на пригнічення секреції соматотропного гормону проводиться, якщо у дитини спостерігаються ознаки гігантизму або у дорослого присутні ознаки акромегалії. Такий аналіз може знадобитися і в разі, коли виникає підозра на пухлину гіпофізу, іноді тест виконується разом з аналізом на інсуліноподібний фактор – 1 і аналізами на інші гормони для моніторингу ефективності лікування хвороби.
Аналізи на соматотропний гормон і інсуліноподібний фактор – 1 можуть виконуватися регулярно через певні інтервали протягом багатьох років для моніторингу можливих рецидивів аномалій соматотропного гормону.
Виключити з раціону алкоголь за 24 години до дослідження.
Не вживати їжу протягом 12 годин до дослідження.
Повністю припинити прийом лікарських препаратів за 24 години до дослідження (за погодженням з лікарем).
Виключити фізичне та емоційне перенапруження протягом 24 годин до дослідження.
Не палити протягом 3 годин до дослідження.
Разом з аналізом на соматотропний гормон часто виконується і аналіз на інсуліноподібний фактор. Останній також відображає надлишок або нестачу соматотропного гормону, але його рівень залишається стабільним протягом дня, тим самим роблячи його показником середнього вмісту соматотропного гормону.
Діагностика відхилень СТГ часто включає в себе тест на його стимуляцію і пригнічення, які використовуються для оцінки функції гіпофіза і змін рівня соматотропного гормону.
Тест на стимуляцію допомагає діагностувати недолік соматотропного гормону і гіпопітуїтаризм. Для цього у пацієнта береться кров з вени після 10-12 годин утримання від їжі, потім під медичним наглядом внутрішньовенно вводиться розчин інсуліну або аргініну. Далі зразки крові відбираються через певні проміжки часу, на кожному з яких визначається вміст соматотропного гормону для з’ясування, чи впливає інсулін (або аргінін) на гіпофіз, продукуючи очікуваний рівень гормону. Крім того, для стимуляції соматотропного гормону застосовуються клонідин і глюкагон.
Тест на пригнічення допомагає діагностувати надлишок гормону, а разом з іншими аналізами крові і сцинтиграфією – ідентифікувати і локалізувати пухлини гіпофіза. Для здійснення даного тесту кров відбирається після 10-12 годин утримання від їжі. Потім пацієнт приймає всередину стандартний розчин глюкози, після чого через певні інтервали часу робляться аналізи крові, в яких визначається вміст соматотропного гормону, щоб перевірити, чи достатньо пригнічений гіпофіз прийнятою дозою глюкози.
Для перевірки функціонування гіпофіза часто використовуються і інші дослідження, такі як аналіз на Т4 (тироксин), тиреотропний гормон, кортизол, фолікулостимулюючий гормон (ФСГ), лютеїнізуючий гормону (ЛГ) і тестостерон (у чоловіків). Вони зазвичай виконуються перед аналізом на соматотропний гормон для того, щоб переконатися, що їх показники відповідають нормі або перебувають під контролем прийнятих ліків. Наприклад, гіпотиреоз у дітей повинен бути вилікуваний до дослідження на дефіцит соматотропного гормону, інакше отримані показники можуть бути помилково низькими. Зразок крові, взятий для тесту на пригнічення рівню соматотропного гормону, використовується і для аналізу на рівень глюкози, щоб переконатися, що організм обстежуваного пацієнта досить пригнічений прийнятим розчином глюкози.
Оскільки фізичні вправи зазвичай тимчасово підвищують рівень соматотропного гормону, іноді його недостатність оцінюють після інтенсивних вправ, що здійснюються протягом деякого періоду часу.
Аналіз на соматотропний гормон і інсуліноподібний фактор росту періодично можуть призначати дітям, які зазнали радіоактивного лікування центральної нервової системи або опромінення перед трансплантацією стовбурових клітин. Це досить поширене лікування при гострому лімфобластному лейкозі, коли радіація може подіяти на гіпоталамус і гіпофіз і таким чином вплинути на ріст.
Аналіз визначає кількість соматотропного гормону в крові. Соматотропний гормон виробляється гіпофізом – залозою розміром з виноградину, розташованою біля основи мозку за переніссям. Гормон зазвичай секретується в кров хвилеподібно протягом доби з піком концентрації, як правило, в нічний час.
Соматотропний гормон необхідний для нормального росту і розвитку дітей, оскільки він сприяє збільшенню кісток в довжину від самого народження дитини і до кінця його статевого дозрівання. При нестачі утворення соматотропного гормону дитина повільніше росте. Надмірне утворення соматотропного гормону часто спостерігається при пухлини гіпофіза (зазвичай доброякісній). Надмірний синтез гормону сприяє зайвому видовженню кісток і продовження зростання навіть після статевого дозрівання, що може призводити до гігантизму (ріст вище 2 метрів). Також при надлишку соматотропного гормону можуть спостерігатися грубі риси обличчя, загальна слабкість, уповільнений статевий розвиток і головні болі.
Хоча у дорослих соматотропний гормон частково втрачає активність, все ж він продовжує грати роль в регуляції щільності кісток, підтримці м’язової маси і метаболізмі жирних кислот: дефіцит гормону може призвести до зниження щільності кісток, зменшення м’язової маси, зміни рівня ліпідів. Однак аналіз на соматотропний гормон не є загальноприйнятою практикою для обстеження пацієнтів зі зниженою щільністю кісток, недорозвиненими м’язами і з підвищеним вмістом ліпідів – нестача соматотропного гормону досить рідко є причиною цих розладів.
Надмірне виробництво соматотропного гормону у дорослих може викликати акромегалію, характерна риса якої не видовження кісток, а їх надмірна товщина. Хоча такі симптоми, як потовщення шкіри, пітливість, втомлюваність, головний біль та біль у суглобах, на початку хвороби не сильно виражені, подальше підвищення рівня гормону може призвести до збільшення рук і ступнів, кистьового тунельного синдрому (болісного відчуття в зап’ясті) і патологічного збільшення внутрішніх органів. Через підвищеного рівня соматотропного гормону іноді виникають папіломи на тілі і поліпи в кишечнику. Без лікування акромегалія і гігантизм часто призводять до ускладнень: діабету другого типу, підвищеному ризику серцево-судинних захворювань, підвищеного кров’яного тиску, артриту і загального скорочення тривалості життя.
Для діагностики аномалій соматотропного гормону найбільш часто проводиться тест на його стимуляцію і пригнічення. Оскільки соматотропний гормон протягом дня вивільняється гіпофізом хвилями, спонтанне вимірювання концентрації гормону зазвичай не застосовується в клінічній практиці.