Для діагностики захворювань, пов’язаних з гострим або хронічним запаленням, включаючи інфекції, онкологічні захворювання та аутоімунні хвороби. Визначення ШОЕ – чутливий, але один з найменш специфічних лабораторних аналізів, тому що саме по собі підвищення ШОЕ в крові не дозволяє визначити джерело запалення, крім того, воно може відбуватися не тільки через запалення. Саме тому аналіз на ШОЕ, як правило, використовується в поєднанні з іншими дослідженнями.
При проведенні діагностики і моніторингу:
запальних захворювань,
інфекційних захворювань,
онкологічних захворювань,
аутоімунних захворювань.
При проведенні профілактичних обстежень спільно з іншими дослідженнями (загальним аналізом крові, лейкоцитарної формулою і ін.)
Виключити з раціону алкоголь протягом 24 годин до дослідження.
Не вживати їжу протягом 2-3 годин перед дослідженням (можна пити чисту негазовану воду).
Припинити прийом лікарських препаратів за 24 години перед дослідженням (при погодженні з лікарем).
Виключити фізичне та емоційне перенапруження протягом 30 хвилин до дослідження.
Не палити протягом 30 хвилин до дослідження.
Визначення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ) – непрямий метод виявлення запального, аутоімунного або онкологічного захворювання. Воно проводиться на зразку венозної або капілярної крові, в яку додано речовина, що дозволяє їй не згортатися (антикоагулянт). При аналізі ШОЕ методом Панченкова кров поміщають в тонку скляну або пластикову пробірку і спостерігають за нею протягом години. В цей час еритроцити (червоні кров’яні клітини), що мають велику питому масу, осідають, залишаючи над собою стовпчик прозорої плазми. По відстані від верхньої межі плазми до еритроцитів і обчислюють показник ШОЕ. У нормі еритроцити осідають повільно, залишаючи зовсім небагато чистої плазми. Для даного методу використовується апарат Панченкова, що складається з штатива і капілярних піпеток зі шкалою 100 мм.
При капілярній фотометрії (автоматичні аналізатори ROLLER, TEST1) використовується кінетичний метод “зупиненого струменя”. На початку аналізу ШОЕ відбувається запрограмоване перемішування проби з метою дезагрегації еритроцитів. Неефективна дезагрегація або наявність мікрозгустків можуть вплинути на кінцевий результат, тому що аналізатор фактично вимірює кінетику агрегації еритроцитів. При цьому вимір відбувається в діапазоні від 2 до 120 мм / год. Результати вимірювання ШОЕ даним методом мають високу кореляцію з методом Вестергрена, що є еталонним для визначення ШОЕ в крові, і однакові з ним референтні значення.
Результати, одержані при використанні методу капілярної фотометрії, в області нормальних значень збігаються з результатами, одержуваними при визначенні ШОЕ методом Панченкова. Однак метод капілярної фотометрії більш чутливий до підвищення ШОЕ, і результати в зоні підвищених значень вище результатів, одержуваних методом Панченкова.
Підвищення рівня патологічних білків, що знаходяться в рідкій частині крові, а також деяких інших білків (так званих гострофазових, що з’являються при запаленні) сприяє “склеюванню” еритроцитів. Через це вони осідають швидше і ШОЕ підвищується. Виходить, що будь-яке гостре або хронічне запалення може призводити до підвищення ШОЕ в крові.
Чим менше еритроцитів, тим швидше вони осідають, тому у жінок ШОЕ вище, ніж у чоловіків. Норма ШОЕ різна в залежності від статі і віку.