Для підтвердження або виключення недавнього первинного інфікування вірусом краснухи;
для отримання даних про давність інфікування вірусом;
для диференціальної діагностики недавніх випадків інфекції від раніше перенесених форм або реінфекції у людей з підвищеним титром антитіл класу IgG в крові;
для оцінки ризику передачі герпетичної інфекції плоду або новонародженому;
для диференціальної діагностики з контактним дерматитом, мультиформною еритемою, кором, шкірними проявами сифілісу, скарлатиною.
При необхідності оцінки давності інфікування вірусом краснухи;
при позитивних і сумнівних результатах визначення антитіл класів IgM та IgG до вірусу краснухи;
при обстеженні вагітних жінок з підозрою на первинне інфікування вірусом краснухи;
при плануванні вагітності – в цілях профілактики зараження плода;
при встановленому контакті вагітної жінки з хворим на краснуху.
Виключити з раціону жирну їжу протягом 24 годин до дослідження.
Не палити за 30 хвилин до дослідження.
Краснуха – це вірусне антропонозне захворювання, що характеризується лихоманкою, генералізованою лімфаденопатією і висипаннями на шкірі (екзантеми). Збудником інфекції є РНК-вмісний вірус краснухи сімейства Togaviridae, роду Rubivirus. Вірус входить в групу збудників TORCH-інфекцій (переклад перших букв латинських токсоплазми – Toxoplasma, краснухи – Rubella, цитомегаловірусу – Cytomegalovirus, герпесу – Herpes), що є потенційно небезпечними для розвитку плода і викликають важкі ураження органів у новонароджених дітей.
Джерелом інфекції є людина, хвора на маніфестну або субклінічну форму захворювання, а також новонароджений з вродженою формою краснухи протягом 1-6 місяців. Шлях передачі вірусу від людини до людини повітряно-крапельний. Інкубаційний період захворювання в середньому – 12-18 днів, але може збільшуватися до 23 днів.
До основних клінічних проявів краснухи відносяться лихоманка, генералізована лімфаденопатія, особливо із залученням задньошийного і потиличних лімфовузлів, дрібноп’ятнистий висип, кон’юнктивіт, риніт, фарингіт. Висип або висип при краснусі зазвичай виникає в перші три дні хвороби на обличчі і шиї, а потім протягом декількох годин поширюється по всьому тілу в хаотичній послідовності. При ураженні осіб дорослого віку захворювання протікає у важчій формі. Можуть відзначатися міалгії і артралгії, часто захворювання може ускладнюватися пневмонією, отитом, енцефалітом, менінгоенцефалітом.
Важливо відзначити небезпечне зараження вірусом краснухи вагітних жінок, особливо в перший триместр вагітності. У цьому випадку він може послужити причиною викидня, народження мертвого плоду і/або розвитку клінічної картини вродженої краснухи – групи серйозних вад розвитку, які можуть викликати глухоту, катаракту, пороки серця, гепатит, мікроцефалію, ознаки прогресуючого порушення діяльності центральної нервової системи.
Діагностика краснухи ґрунтується на комплексному підході з урахуванням клінічних, епідеміологічних даних і результатах лабораторного обстеження. Лабораторна серологічна діагностика краснухи заснована на виявленні антитіл до антигенів вірусу. У перші дні від початку інфекції починається вироблення антитіл класу IgM, потім їх кількість зростає протягом перших двох-трьох тижнів і вони можуть виявлятися більш ніж через сім місяців після гострої інфекції. Вироблення антитіл класу IgG починається через 2-4 тижні після інфікування, зростає протягом декількох тижнів, потім падає до певного рівня. Після перенесеного захворювання антитіла класу IgG до вірусу краснухи зберігаються у людини до кінця життя. Виявлення антитіл класу IgG може свідчити про наявність перенесеної або поточної краснухи, наявності імунної відповіді до вірусу краснухи, який сформувався після перенесеного захворювання, в результаті проведеної вакцинації або при передачі антитіл від матері плоду протягом вагітності.
Додатковим дослідженням в діагностиці краснухи є визначення авідності антитіл класу IgG до антигенів вірусу. Авідність антитіл характеризує міцність зв’язування специфічних антитіл з антигенами збудника. Це дозволяє визначити ступінь ефективності специфічної взаємодії між молекулами антитіл і антигенів, швидкість утворення імунних комплексів і повноту нейтралізації антигенів. Визначення авідності антитіл класу IgG необхідно для отримання даних давності первинного інфікування та диференціальної діагностики недавніх випадків інфекції від раніше перенесених форм або реінфекції у людей з підвищеним титром антитіл класу IgG в крові. Це пов’язано з тим, що в перші три-чотири місяці після інфікування синтезуються антитіла з низькою авідності, тобто мають слабку міцність зв’язування антигенів. Потім починається вироблення антитіл з прикордонної (середньої) авідності і високоавідних антитіл. Низькоавідні антитіла свідчать про первинне інфікування і інфекцію протягом останніх трьох-чотирьох місяців. Виявлення антитіл із середньою авідностю свідчить про присутність антитіл як з низькою, так і з високою авідностю. Визначення антитіл з високою авідностю свідчить про давність перенесеної інфекції не менше трьох-чотирьох місяців назад до моменту дослідження. Антитіла з високою авідності також визначаються в період реактивації (загострення) інфекції.
Важливо відзначити, що дослідження проводиться при позитивних результатах виявлення антитіл до вірусу краснухи класу IgG. У новонароджених дітей в перші шість місяців життя можливе виявлення в крові материнських антитіл класу IgG, що робить скрутним і в ряді випадків недоцільним проведення дослідження на авідність.