Для діагностики і моніторингу лікування злоякісної пухлини.
Для підтвердження успіху оперативного лікування злоякісних пухлин.
Для оцінки ефективності консервативної терапії злоякісних пухлин.
Для раннього виявлення рецидивів раку в процесі тривалого спостереження після завершення лікування.
При підозрі на наявність пухлини:
товстого кишечника, прямої кишки, шлунку, підшлункової залози, молочної залози,
легенів, яєчників, метастазування пухлини в печінку і кістки.
При моніторингу терапії злоякісних новоутворень.
Після операції з видалення злоякісної пухлини.
У процесі тривалого спостереження після завершення лікування раку.
Не вживати їжу протягом 8 годин перед здачею крові (можна пити чисту негазовану воду).
Виключити фізичне та емоційне перенапруження за 30 хвилин до дослідження.
Не палити протягом 24 годин до дослідження.
Раковий ембріональний антиген – це різновид білків нормальних тканин, яка у здорової людини в дуже малих кількостях виробляється в клітинах деяких внутрішніх органів. За хімічною структурою РЕА є з’єднанням білка і вуглеводів (глікопротеїн). Його призначення у дорослих невідоме, а в період внутрішньоутробного розвитку він інтенсивно синтезується в органах шлунково-кишкового тракту і виконує важливі функції, пов’язані зі стимуляцією розмноження клітин. РЕА також виявляється в тканинах органів травлення і у дорослих людей, але в значно меншій кількості.
Визначення рівня РЕА використовується для діагностики ряду злоякісних пухлин, в першу чергу раку товстої і прямої кишки. Якщо в нормі вміст РЕА дуже низький, то при онкологічному процесі він різко зростає і може досягати дуже великих значень. У зв’язку з цим його відносять до тканинних маркерів онкологічних захворювань, або онкомаркерів.
Однак підвищення РЕА характерно не тільки для злоякісного процесу – його продукція може посилюватися при різних запальних, аутоімунних та інших доброякісних захворюваннях внутрішніх органів.
Назва цього онкомаркера – раковий ембріональний антиген – частково відображає його біологічну природу, але в більшій мірі ті властивості, які є цінними для лабораторного дослідження. “Раковий” відноситься до його використання для діагностики раку. Визначення “ембріональний” пов’язано з фізіологічними функціями РЕА в період внутрішньоутробного розвитку людини. Слово “антиген” вказує на можливість його ідентифікації в біологічних середовищах за допомогою імунохімічного аналізу (зв’язування антигену з антитілом), в той час як в організмі він не проявляє жодних антигенних властивостей.
Аналіз на РЕА використовується для ранньої діагностики, спостереження за перебігом захворювання та контролю за результатами його лікування при деяких пухлинах, в першу чергу якщо це рак товстого кишечника і прямої кишки – при них тест володіє найбільшою чутливістю, що дозволяє використовувати його в первинній діагностиці.
Крім пухлини товстого кишечника і прямої кишки, РЕА може підвищуватися при раку шлунку, підшлункової, молочної залози, легенів, простати, яєчників, метастазів раку різного походження в печінку і кістки, хоча при цих станах чутливість методу істотно нижче.
Крім первинної діагностики раку, тест на РЕА використовується для контролю за результатами його лікування. Після успішної операції з видалення всієї пухлинної тканини рівень РЕА повертається до норми максимум протягом двох місяців. Надалі регулярні аналізи допомагають контролювати стан пацієнта після лікування. Виявлення підвищеного рівня РЕА на ранніх термінах дозволяє вчасно виявити рецидив захворювання.
Аналіз на РЕА також використовується з метою контролю ефективності терапії злоякісних процесів. Зниження рівня РЕА в крові протягом курсу процедур або після нього свідчить про позитивний результат проведеного лікування.
Проте даний тест не є абсолютно специфічним для пухлин. РЕА може помірно підвищуватися і при багатьох захворюваннях внутрішніх органів запального та іншого (доброякісного) характеру. Його концентрація трохи збільшується у 20-50% хворих з доброякісними захворюваннями кишечника, підшлункової залози, печінки і легенів, а також при цирозах печінки, хронічних гепатитах, панкреатитах, виразкових колітах, хворобі Крона, пневмонії, бронхітах, туберкульозі, емфіземі, муковісцидозі та аутоімунних захворюваннях. Показник підвищується при загостренні хвороби, але в разі поліпшення самопочуття повертається до норми. При злоякісному ж процесі рівень РЕА неухильно зростає протягом усього періоду захворювання.
Крім того, підвищення РЕА може бути пов’язано не з патологією, а, наприклад, з регулярним курінням і вживанням алкоголю.