- Для діагностики сепсису, септицемії, септичного шоку;
- Для діагностики синдрому системної запальної реакції;
- Для діагностики синдрому поліорганної недостатності;
- Для діагностики тяжкої бактеріальної інфекції різної локалізації;
- Для діагностики інфекційних ускладнень у пацієнтів хірургічних відділень і відділень інтенсивної терапії;
- Для призначення і моніторування ефективності проведеної антибактеріальної терапії у хворих з інфекційними та гнійно-септичними захворюваннями.
- При підозрі на сепсис, септичний шок, розвиток синдрому системної запальної реакції, синдрому поліорганної недостатності;
- При симптомах важких інфекційних, гнійно-запальних процесів різної локалізації;
- При підозрі на розвиток генералізованої бактеріальної інфекції у дорослих, дітей і новонароджених;
- При підозрі на розвиток інфекційних ускладнень у пацієнтів в умовах хірургічних і реанімаційних відділень;
- При підозрі на приєднання вторинної бактеріальної інфекції у пацієнтів з вірусними інфекціями, алергічними, аутоімунними захворюваннями;
- Після значних хірургічних втручань, операцій в умовах штучного кровообігу, множинних травм, при важких опіках, гострому відторгненні трансплантата, субарахноїдальний крововилив, при хронічній серцевій недостатності;
- При призначенні і моніторування специфічної антибактеріальної терапії.
- Виключити з раціону алкоголь протягом 24 годин до дослідження.
- Дітям у віці до 1 року не приймати їжу протягом 30-40 хвилин до дослідження.
- Дітям у віці від 1 до 5 років не приймати їжу протягом 2-3 годин до дослідження.
- Не вживати їжу протягом 8 годин до дослідження, можна пити чисту негазовану воду.
- Виключити фізичне та емоційне перенапруження протягом 30 хвилин до дослідження.
- Не палити протягом 30 хвилин до дослідження.
Прокальцитонін є прогормоном, попередником гормону кальцитоніну, який бере участь у метаболізмі кальцію і підтримує його постійний рівень в крові. Поліпептид прокальцитонін складається з 116 амінокислот і синтезується С-клітинами щитовидної залози. У нормі його кількість надзвичайно мала і виявляється в крові в невеликій кількості.
При наявності бактеріальної інфекції, впливу токсинів збільшується екстратиреоїдний синтез прокальцитоніну нейроендокринними клітинами печінки, нирок, легенів, м’язової тканини, адипоцитами, що призводить до значного підвищення його рівня. При системній запальній відповіді, при впливі прозапальних молекул – ендотоксину, інтерлейкінів-1 і 6, фактора некрозу пухлини альфа – зростає синтез прокальцитоніну в макрофагах і моноцитарних клітинах. Продукція даного біомаркеру може наростати протягом перших 2-4 годин, досягаючи максимуму через 12 годин, період напіввиведення становить 22-26 годин. Слід зазначити, що при вірусної інфекції синтез прокальцитоніну відсутній або пригнічений.
Перевагою визначення прокальцитоніну є те, що його синтез при системному запальному відповіді досягає високих рівнів раніше, ніж інші білки гострої фази. Синдром системної запальної відповіді або реакції характеризується зміною температури тіла понад 38 ° C або менше 36 ° C, збільшенням частоти серцевих скорочень більше 90 ударів в хвилину, збільшенням частоти дихання більше 20 в хвилину, зміною кількості лейкоцитів в крові (менше 4 × 109 або більше 12 × 109 клітин на літр крові) або зміщенням лейкоцитарної формули вліво.
Крім бактеріальних агентів до збільшення його змісту можуть призводити важкі інфекції, викликані грибковою інфекцією і найпростішими. У хворих, які перебувають у відділеннях інтенсивної терапії, визначення даного маркера важливо при важких інфекційних процесах різної локалізації. Зокрема при важкому бронхіті, пневмонії, панкреатиті, апендициті, перитоніті. Локальний запальний процес – тонзиліт, фарингіт, гайморит, гастрит та інші – не призводять до діагностично значущого збільшення рівня прокальцитоніну.
Важливим діагностичним значенням є збільшення концентрації прокальцитоніну при синдромі поліорганної недостатності, сепсисі, шоці, особливо у новонароджених і дітей. Найвищі значення відзначаються при сепсисі, септичному шоці, септицемії, менінгіті. Також рівні даного біомаркери підвищуються після обширних хірургічних втручань, операцій в умовах штучного кровообігу, множинних травм, при важких опіках, гострому відторгненні трансплантата, субарахноїдальному крововиливі, при хронічній серцевій недостатності. У важких хворих рівні прокальцитоніну корелюють з тяжкістю патологічного процесу, смертністю після захворювання.
Поряд з оцінкою клінічного перебігу захворювання, даними лабораторних та інструментальних методів дослідження виявлення рівня прокальцитоніну може бути використано для визначення ефективності проведеної антибактеріальної терапії, а також для визначення моменту для припинення даного лікування. У хворих з вірусними інфекціями, алергічними, аутоімунними захворюваннями підвищення концентрації прокальцитоніну відбувається тільки в разі приєднання вторинної бактеріальної інфекції.