Щоб оцінити ймовірність атеросклерозу і проблем з серцем (це найбільш важливий показник ризику розвитку ішемічної хвороби). Для контролю за ефективністю дієти зі зниженою кількістю тваринних жирів. Для спостереження за рівнем ліпідів після застосування препаратів, що знижують холестерин.
Аналіз на ЛПДНЩ-ХС зазвичай входить до складу ліпідограми, яка також включає в себе визначення загального холестеролу, ХС ЛПНЩ, ХС ЛПВЩ, тригліцеридів і коефіцієнта атерогенності. Ліпідограму можуть призначати при планових профілактичних оглядах або при збільшенні концентрації загального холестерину, щоб з’ясувати, за рахунок якої саме фракції він підвищений.
Взагалі, ліпідограму рекомендується робити всім людям старше 20 років не рідше одного разу на 5 років, але в деяких випадках навіть частіше (кілька разів на рік). По-перше, якщо пацієнту запропонована дієта з обмеженням прийому тваринних жирів і / або він приймає ліки, що знижують рівень холестерину, – тоді перевіряють, чи досягає він цільового рівня значень ЛПНЩ і загального холестерину і, відповідно, чи знижується у нього ризик серцево-судинних захворювань. І, по-друге, якщо в житті пацієнта присутній один або кілька факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань: куріння, певний вік (чоловіки старше 45 років, жінки старше 55), підвищений артеріальний тиск (від 140/90 мм рт. ст.), підвищений холестерин або серцево-судинні захворювання у членів сім’ї (інфаркт або інсульт у найближчого родича чоловічої статі молодше 55 років або жіночої молодше 65), ішемічна хвороба серця, перенесений інфаркт серцевого м’яза або інсульт, цукровий діабет, надлишкова маса тіла, зловживання алкоголем, прийом великої кількості їжі, що містить тваринні жири, низька фізична активність.
Якщо у дитини в сім’ї були випадки підвищеного холестерину або захворювань серця в молодому віці, то вперше ліпідограму рекомендується здавати у віці від 2 до 10 років.
1-2 тижні до дослідження не варто порушувати звичний характер харчування.
Виключити фізичне та емоційне перенапруження протягом 30 хвилин до дослідження.
Не палити протягом 30 хвилин до дослідження. Рекомендується припинити прийом їжі за 12 годин перед дослідженням (можна пити воду).
Слід утриматися від алкоголю протягом 24 годин до дослідження.
Необхідно прийняти сидяче положення за 5 хвилин до дослідження.
Холестерол (ХС, холестерин) – жироподібна речовина, життєво необхідна організму. Правильне наукове іменування цієї речовини – “холестерин” (закінчення -ол вказує на належність до спиртів), проте в масовій літературі набуло поширення іменування “холестерин”, яким ми будемо користуватися в подальшому в цій статті. Холестерин утворюється в печінці, а також надходить в організм з їжею, в основному з м’ясними і молочними продуктами. Холестерин бере участь в утворенні клітинних мембран всіх органів і тканин тіла. На основі холестерину утворюються гормони, які беруть участь в рості, розвитку організму і реалізації функції відтворення. З нього утворюються жовчні кислоти, завдяки яким в кишечнику всмоктуються жири.
Холестерин не розчиняється у воді, тому для переміщення по організму він “упаковується” в білкову оболонку, що складається зі спеціальних білків – аполіпопротеїнів. Одержаний комплекс (холестерол + аполіпопротеїн) називається ліпопротеїдом. У крові циркулює кілька типів ліпопротеїнів, що розрізняються пропорціями компонентного складу:
ліпопротеїни дуже низької щільності (ЛПДНЩ),
ліпопротеїни низької щільності (ЛПНЩ),
ліпопротеїни високої щільності (ЛПВЩ).
ЛПНЩ і ЛПДНЩ вважаються “поганими” видами холестеролу, так як вони сприяють утворенню в артеріях бляшок, які можуть призвести до інфаркту або інсульту. ЛПВЩ, навпаки, називають “хорошим” холестеролом, тому що він видаляє надлишкові кількості холестеролу низької щільності зі стінок посудини.
ЛПНЩ утворюються з ліпопротеїнів дуже низької щільності (ЛПДНЩ) в процесі гідролізу за участі спочатку ліпопротеїнліпази, а потім — легеневої ліпази, причому вміст тригліцеридів в часточці знижується, а холестерину — збільшується. ЛПНЩ є заключним етапом обміну ендогенних (синтезованих власне організмом людини) ліпідів.
Якщо у людини є спадкова схильність до підвищення холестерину або вона вживає занадто багато жирної їжі, то рівень холестерину в крові може підвищуватися, так що його надлишки не будуть повністю виводитися ліпопротеїнами високої щільності. Він починає відкладатися в стінках судин у вигляді бляшок, які можуть обмежувати рух крові по судині, а також робити судини більш жорсткими (атеросклероз), що значно підвищує ризик захворювань серця (ішемічної хвороби, інфаркту) та інсульту.
Високі значення ХС ЛПВЩ зменшують ризик розвитку бляшок в судинах, так як сприяють видаленню надлишкового холестерину з організму. Зниження ХС ЛПВЩ навіть при нормальному рівні загального холестерину і його фракцій веде до прогресування атеросклерозу.
У розвитку атеросклеротичних бляшок в судинах значення має не тільки підвищення загальної кількості холестеролу в крові, але і співвідношення між “поганим” і “хорошим” холестеролом. Саме його і відображає коефіцієнт атерогенності. Він розраховується за наступною формулою: КА = (загальний ХС – ЛПВЩ) / ЛПВЩ.
Таким чином, для того щоб визначити КА, необхідно знати рівень загального холестерину і ЛПВЩ. Оптимальним вважається коефіцієнт атерогенності, що дорівнює 2-3. Коефіцієнт атерогенності є орієнтовним показником. Для більш точної оцінки ризику розвитку атеросклерозу і захворювань серця і судин краще використовувати точне значення загального холестеролу, ЛПНЩ і ЛПВЩ.