Показника загального кальцію крові часто вистачає для попередньої оцінки кальцієвого обміну. Зазвичай він відображає кількість вільного кальцію, що знаходиться в крові, так як часто баланс між пов’язаним і вільним кальцієм – величина стабільна і досить передбачувана. Однак у деяких людей це співвідношення порушено, так що рівень загального кальцію не є критерієм для оцінки всього кальцієвого обміну. У таких випадках перевірка іонізованого кальцію стає необхідною.
Великі коливання концентрації іонізованого кальцію можуть викликати уповільнення (брадикардія) і прискорення (тахікардію) ритму серця, м’язовий спазм, сплутаність свідомості або навіть кому. У більш важких випадках періодичне визначення вмісту іонізованого кальцію особливо важливо для призначення подальшого лікування і профілактики більш серйозних ускладнень.
Часто разом з тестом на паратиреоїдний гормон – їх концентрації перевіряються у людей з хронічною нирковою недостатністю для діагностики гіпертиреозу, спричиненого затримкою фосфатів в організмі, а також для контролю результатів лікування.
При підозрі на підвищення рівня іонізованого кальцію: слабкості, швидкої стомлюваності, втрати апетиту, закрепах, частому сечовипусканні, блювоті, спразі..
При підозрі на зниження рівня іонізованого кальцію: спастичних болях в животі, тремтінні пальців рук, м’язових посмикуваннях, оніміння рук і шкіри навколо рота, а також м’язових спазмах тих же зон.
Коли пацієнт перебуває у важкому стані і отримує внутрішньовенні розчини і кровозаміщуючих рідини.
У передопераційному періоді.
При альбумінових порушеннях.
Не вживати їжу за 12 годин до дослідження. Виключити фізичне та емоційне перенапруження протягом 30 хвилин до дослідження.
Не палити протягом 30 хвилин до дослідження.
Кальцій – це життєво необхідний мінерал, що надходить в організм з продуктами харчування. Функції кальцію: формування каркасу кісток, участь в проведенні нервово-м’язового імпульсу, в скороченні серцевого і скелетних м’язів, в згортанні крові (перетворення протромбіну в тромбін). Він міститься в зубах і кістках, його “плазмова” частина фільтрується нирками і в основному всмоктується назад при відсутності порушень в обміні кальцію.
Іонізований кальцій – катіон, вільно циркулює в крові і становить 46-50% від усього кальцію крові. Його рівень зростає при зниженні pH крові і знижується при залужнюванні. На кожні 0,1 одиниці зниження pH іонізований кальцій відповідає підвищенням на 1,5-2,5%.
Так як рівень іонізованого кальцію не залежить від кількості білка крові, він іноді є більш надійним показником первинного гіперпаратиреозу для людей з низьким рівнем альбуміну, ніж рівень загального кальцію крові.