Перш за все варто відзначити, що результати даного тесту говорять про кількість кальцію не в кістках, а в крові.
Для діагностики деяких патологічних станів, пов’язаних з кістковою, серцевою, нервової системою, а також з нирками і зубами, і для контролю за ними.
Як частина біохімічного аналізу при плановому обстеженні. Якщо отримані показники виходять за межі норми, необхідно зробити додаткові тести – на іонізований кальцій, кальцій в сечі, фосфор, магній, вітамін D, паратиреоїдний гормон. Найчастіше баланс між цими речовинами набагато важливіший, ніж просто їх концентрації окремо. Ці показники допомагають визначити причину порушеного рівня кальцію в організмі: недолік його надходження або зайве виділення нирками.
При контролі за нефролітіазом, захворюваннями кісток і неврологічними порушеннями.
Для попередньої оцінки кальцієвого обміну.
При плановому профілактичному медичному обстеженні. При захворюваннях нирок (так як рівень кальцію знижується у людей з нирковою недостатністю). При захворюваннях, пов’язаних з порушеннями обміну кальцію, таких як патологія щитовидної залози, тонкого кишечника, рак. При певних змінах електрокардіограми (укорочений сегмент ST при низькому рівні кальцію, подовження сегмента ST і інтервалу QT). Коли у пацієнта є симптоми підвищеного рівня кальцію – гіперкальціємії: втрата апетиту, нудота, блювота, закрепи, болі в животі, часте сечовипускання, сильна спрага, біль в кістках, швидка стомлюваність, слабкість, головний біль, апатія, пригнічення свідомості аж до коми. При симптомах зниженого рівня кальцію – гіпокальціємії: спастичних болях в животі, тремор пальців рук, оніміння навколо рота, карпопедальному спазмі, аритмії, спазмах мімічних м’язів, заціпенінні, поколюванні, судомах в м’язах. При деяких злоякісних новоутвореннях (особливо при раку легені, молочної залози, головного мозку, горла, нирки і при множинній мієломі). При захворюванні нирок або після трансплантації однієї з них. При необхідності контролю за ефективністю терапії кальцієвого обміну препаратами кальцію та / або вітаміну D.
Не вживати їжу за 12 годин до дослідження. Виключити фізичне та емоційне перенапруження протягом 30 хвилин до дослідження.
Не палити протягом 30 хвилин до дослідження.
Кальцій – один з найважливіших для людини мінералів. Він необхідний для скорочення скелетних м’язів і серця, для передачі нервового імпульсу, а також для нормального згортання крові (сприяє переходу протромбіну в тромбін), для побудови каркасу кісток і зубів.
Близько 99% цього мінералу зосереджено в кістках і лише менше 1% циркулює в крові. Майже половина кальцію в крові є метаболічно активною (іонізованою), решта пов’язана з білками (в основному з альбумінами) і з аніонами (лактатом, фосфатом, бікарбонатом, цитратом) і є неактивною.
Загальний кальцій в крові – це концентрація вільної (іонізованої) і пов’язаної його форм. Тільки вільний кальцій може бути використаний організмом.
Частина кальцію щодня виділяється з сечею. Для підтримки рівності між виділенням і використанням цього мінералу його має надходити близько 1 г на добу.
При підвищенні концентрації кальцію в крові рівень фосфату знижується, коли ж зміст фосфату підвищується – знижується частка кальцію.
Механізми фосфорно-кальцієвого обміну: паращитовидні залози при високому вмісті фосфату (при низькому рівні кальцію) виділяють паратгормон, що руйнує кісткову тканину, тим самим збільшуючи концентрацію кальцію, при високому рівні кальцію в крові щитовидна залоза виробляє кальцитонін, який викликає переміщення кальцію з крові в кістки, гормон паращитовидних залоз активує вітамін D, збільшуючи всмоктування кальцію в шлунково-кишковому тракті і зворотне всмоктування катіона в нирках.