- Рівень глюкози важливий при діагностиці гіпер- і гіпоглікемії і, відповідно, при діагностиці цукрового діабету, а також для його подальшого моніторингу.
- Більшість вагітних жінок перевіряється на гестаційний діабет (тимчасовий різновид гіперглікемії) між 24-й і 28-м тижнями вагітності.
- При профілактичному обстеженні пацієнтів без підозри на діабет, оскільки діабет – це захворювання, яке починається з незначних симптомів. Особливо важливо стежити за рівнем глюкози в крові пацієнтам з генетичною схильністю до діабету, з підвищеною масою тіла і тим, кому більше 45 років.
- При діагностиці діабету у пацієнтів з симптомами гіпер-або гіпоглікемії. Симптоми гіперглікемії або підвищеного цукру: підвищена спрага, посилене сечовипускання, стомлюваність, неясність зору, підвищена сприйнятливість до інфекцій. Симптоми гіпоглікемії або зниженого цукру: пітливість, підвищений апетит, неспокій, сплутаність свідомості, неясність зору.
- При втраті свідомості або сильної слабкості для з’ясування, чи не викликані вони низьким рівнем цукру в крові.
- Не вживати їжу за 12 годин до дослідження.
- Виключити фізичне та емоційне перенапруження і не палити протягом 30 хвилин перед дослідженням.
Глюкоза – це простий цукор, є основним джерелом енергії для організму. Вуглеводи, які надходять з їжею розщеплюються на глюкозу і інші прості цукри, які засвоюються тонким кишечником і надходять в кров.
Більшості клітин організму глюкоза потрібна для вироблення енергії. Мозку ж і нервовим клітинам вона потрібна не тільки як джерело енергії, але і як регулятор їх діяльності, оскільки вони можуть функціонувати, тільки якщо вміст глюкози в крові досягає певного рівня.
Організм може використовувати глюкозу завдяки інсуліну – гормону, що виробляється підшлунковою залозою. Він регулює рух глюкози з крові в клітини організму, змушуючи їх накопичувати надлишок енергії у вигляді короткочасного резерву – глікогену або у формі тригліцеридів, що відкладаються в жирових клітинах. Людина не може жити без глюкози і без інсуліну, вміст яких в крові має бути збалансованим.
У нормі вміст глюкози в плазмі крові злегка зростає після їжі, при цьому виділений інсулін знижує її концентрацію. Рівень інсуліну залежить від обсягу і складу вжитої їжі. Якщо концентрація глюкози в крові падає дуже низько, що може траплятися після декількох годин голодування або після інтенсивної фізичної роботи, то виділяється глюкагон (ще один гормон підшлункової залози), який змушує клітини печінки трансформувати глікоген назад в глюкозу, тим самим підвищуючи в крові її вміст.
Підтримка норми глюкози в крові має вкрай важливе значення. Коли механізм зворотного зв’язку “глюкоза-інсулін” працює справно, вміст глюкози в крові залишається досить стабільним. Якщо ж цей баланс порушується і рівень цукру в крові зростає, то організм прагне відновити його, по-перше, виробленням більшої кількості інсуліну, а по-друге, виведенням глюкози з сечею.
Крайні форми гіпер-і гіпоглікемії (надлишку та нестачі глюкози) можуть загрожувати життю хворого, викликаючи порушення роботи органів, пошкодження мозку і кому. Хронічно підвищений вміст глюкози в крові може призвести до пошкодження нирок, очей, серця, кровоносних судин і нервової системи. Хронічна гіпоглікемія небезпечна враженням мозку і нервової системи.
Іноді у жінок гіперглікемія (гестаційний діабет) виникає при вагітності. Якщо її не лікувати, вона може призвести до того, що у матері народиться велика дитина зі зниженим рівнем глюкози в крові. Цікаво, що жінка, яка страждає від гіперглікемії при вагітності, після її закінчення не обов’язково буде хворіти на діабет.