Для виявлення цукрового діабету.
Для контролю за перебігом цукрового діабету.
Щоб оцінити ефективність лікування цукрового діабету.
Для оцінки функції нирок.
Щоб оцінити функціонування ендокринної системи (підшлункової, щитовидної залози, гіпофіза, надниркових залоз).
Для контролю за станом вагітної жінки.
При підозрі на цукровий діабет.
Коли необхідно оцінити перебіг цукрового діабету і ефективність його лікування.
При підозрі на порушення функції нирок
Якщо в родині були випадки тубулопатій.
При підозрі на ендокринні порушення в організмі (гіпертиреоз, синдром і хвороба Іценко – Кушинга, феохромоцитому, акромегалію).
При веденні вагітності, особливо на пізніх термінах.
Перед здачею сечі витримується звичайний водний і харчовий режим.
За добу до дослідження та в день дослідження необхідно виключити з раціону пофарбовані продукти (буряк, морква, цитрусові, кавуни, виноград, червоне вино і т. д.), інтенсивні фізичні навантаження, міцний чай, кава, прийом полівітамінів, алкоголь.
Глюкоза відноситься до класу вуглеводів (цукрів) і служить в організмі універсальним джерелом енергії. Її назва походить від грецького слова glykys – “солодкий”.
Основна роль глюкози в організмі – енергетична – участь в біохімічних реакціях, що забезпечують клітини організму енергією, – також вона виконує структурну функцію, входячи до складу різних молекул.
Вуглеводи надходять в організм з їжею. На їх частку при збалансованому харчуванні припадає 75% обсягу і 50% калорійності добового раціону. Вуглеводи їжі представлені крохмалем (полімер глюкози, що міститься в рослинній їжі), глікогеном (полімер глюкози, що міститься в тваринній їжі), сахарозою (димер, що складається з фруктози і сахарози), моноцукрами (лактози молока, фруктози і глюкози меду і фруктів). Вуглеводи можуть утворюватися з ліпідів і амінокислот, але цей процес призводить до появи кетонових тіл і азотистих продуктів, у великих кількостях і при тривалій дії несприятливо позначаються на стані організму. Також в печінці міститься резерв глікогену. У ротовій порожнині і кишечнику цукри розщеплюються, всмоктуються і далі надходять в кров. Концентрація глюкози в крові підтримується на постійному рівні взаємодією гормонів. Як підвищення, так і зниження глюкози в крові небезпечно – можлива гіпер- і гіпоглікемічна кома. У нирках глюкоза потрапляє в первинну сечу, що утворюється при проходженні крові через кіркову речовину нирок (ниркові клубочки). У мозковій речовині нирки (канальцевої частини) відбувається практично повний перехід глюкози з первинної сечі в кров (реабсорбція) за умови, що рівень глюкози крові нижче певного порогу. У сечу глюкоза не потрапляє.
Існує два основні чинники, які обумовлюють появу глюкози в сечі: підвищення глюкози крові вище ниркового порогу (гіперглікемія) і порушення реабсорбції глюкози в нирках в зв’язку з їх пошкодженням. Можливо поєднання цих причин.
При захворюваннях нирок, що порушують роботу нефрона, відбувається неповна реабсорбція глюкози і вона з’являється в сечі. Зустрічається первинне ураження канальців (тубулопатія) – рідкісне спадкове захворювання, при якому порушується здатність до реабсорції деяких речовин в ниркових канальцях (синдром де Тоні – Дебре – Фанконі, первинна глюкозурія), і вторинне ураження, коли порушується функція нирок в цілому (гломерулонефрити, ниркова недостатність, отруєння). Глюкозурія, пов’язана з роботою нирок, може виявлятися у вагітних, особливо на пізніх термінах.
Збільшення вмісту глюкози в крові веде до його збільшення в первинній сечі, при перевищенні певного порогу навіть здорові нирки не повністю реабсорбують глюкозу, так що вона потрапляє в сечу. Глюкоза крові може підвищуватися у здорових людей при надмірному вживанні вуглеводів в їжі, стресі, епізодичному вживанні деяких ліків. В цілому, рівень глюкози крові залежить від гормональної регуляції, і його коливання свідчать про патологію ендокринної системи.
Гормони, що впливають на обмін вуглеводів, поділяють на інсулін і контрінсулінові гормони. Дія інсуліну направлена на зниження рівня глюкози в крові: він сприяє переходу глюкози в тканини, стимулює синтез глікогену і пригнічує його розщеплення до глюкози, пригнічує утворення глюкози з амінокислот і ліпідів. Інсулін синтезується ендокринними клітинами підшлункової залози. При цукровому діабеті порушується синтез інсуліну (інсулінозалежний цукровий діабет) або реакція на нього клітин організму (інсулінонезалежний цукровий діабет), при видаленні підшлункової залози або її значному пошкодженні, при панкреатиті також розвивається недостатність інсуліну. Це веде до підвищення глюкози в крові і появи глюкози в сечі. При лікуванні діабету досягають стабільного рівня глюкози крові, а глюкозурія може бути сигналом до корекції терапії.
Контрінсулярні гормони – це глюкагон підшлункової залози, кортизол коркової речовини надниркових залоз, адреналін мозкової речовини наднирників, соматотропін передньої долі гіпофіза, гормони щитовидної залози. Їх дія має ряд особливостей, але в цілому, що стосується метаболізму глюкози, воно протилежно інсуліну: стимуляція розпаду глікогену і інсуліну, глюкоза синтезується з ліпідів і амінокислот, її рівень в крові підвищується. Дія контрінсулярних гормонів направлена на задоволення енергетичних потреб в період стресу, м’язової напруги. До гіперглікемії і появи глюкози в сечі веде підвищення рівня контрінсулярних гормонів. Це відбувається при тривалому прийомі відповідних препаратів (глюкокортикоїдів, гормонів щитовидної залози, соматотропного гормону), при гормонпродукуючих пухлинах щитовидної залози, надниркових залоз, підшлункової залози, гіпофіза.