Замовити дзвінок

    Виникли труднощі з вибором? Необхідна консультація? Залиш контакти і кваліфікований фахівець з радістю допоможе тобі з вибором.

    Епштейна-Барр вірус (EBV), антитіла IgG до ранніх антигенів EA

    200 

    Синоніми: Епштейна-Барр вірус. EBV. Мононуклеоз. Інфекційний мононуклеоз.

    В кошик за 200 
    free shipping
    Виїзд медичної сестри - БЕЗКОШТОВНО*
    *при замовленні аналізів від 500 грн
    Вартість забору біоматеріалу - 45грн

    Товарів, відповідних вашому запиту, не знайдено.

    Дізнатись більше

    Рекомендовані дні здачі аналізу:
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
    Термін виконання, днів
    4
    Навіщо цей тест?

    Для діагностики недавно перенесеного інфекційного мононуклеозу і його гострого періоду.
    Для диференціальної діагностики захворювань, за симптомами схожих з інфекційний мононуклеоз.
    Щоб виявити загострення інфекції, викликаної вірусом Епштейна – Барр.
    Для дослідження деяких онкологічних захворювань (лімфоми Беркітта, назофарингеальної карциноми), пов’язаних з вірусом Епштейна – Барр.

    У яких випадках призначають?

    При симптомах інфекційного мононуклеозу (болі в горлі, збільшення лімфатичних вузлів, селезінки і печінки, лихоманці, швидкої стомлюваності).
    При підозрі на інфекційний мононуклеоз у спортсменів (при даному захворюванні збільшується ризик розриву селезінки при фізичному навантаженні).
    При діагностиці деяких лімфопроліферативних і онкологічних захворювань.

    Підготовка до тестування

    Виключити з раціону жирну їжу протягом 24 годин до дослідження.
    Не палити за 30 хвилин до дослідження.

    Інформація про тест

    Вірус Епштейна – Барр відноситься до вірусів герпесу людини 4-ї групи. Він схильний вражати В-лімфоцити і викликає у людини гостре захворювання – інфекційний мононуклеоз. Вірус Епштейна – Барр пов’язаний також з розвитком назофарингіальної карциноми, лімфоми Беркітта, хвороби Ходжкіна, волосистої лейкоплакії і В-клітинної лімфоми.
    Вірус поширений по всьому світу. У деяких країнах до 95% населення у віці 40 років були раніше інфіковані вірусом Епштейна – Барр та мають антитіла. Зараження відбувається при передачі інфекції зі слиною. Піки захворюваності відзначаються в ранньому дитячому віці, а також в підлітковому періоді.
    Вірус, потрапляючи через епітелій рота, горла і слинних залоз в кровотік, проникає в В-лімфоцити, стимулюючи їх розмноження. Внаслідок цього збільшуються мигдалики, лімфатичні вузли, селезінка. При нормальному клітинному імунітеті інфіковані В-лімфоцити і вірус видаляються з крові і симптоми захворювання поступово зникають. Вірус Епштейна – Барр, як і інші герпес-віруси, здатний переходити в латентну інфекцію. Його генетичний матеріал може зберігатися в невеликій кількості В-лімфоцитів і здатний до безсимптомної реактивації. При дефектах клітинного імунітету, ВІЛ-інфекції, терапії імуносупресорами вірус Епштейна – Барр може призвести до онкологічних захворювань (наприклад, В-клітинної лімфоми, назофарингеальної карциноме).
    У багатьох випадках первинна інфекція протікає безсимптомно або з помірним фарингіт і тонзиліт. Клінічна картина інфекційного мононуклеозу проявляється у 35-50% інфікованих.
    Інкубаційний період захворювання складає 4-6 тижнів. У продромальний період інфекція проявляється болями в м’язах, швидкою стомлюваністю, загальним нездужанням. Потім до них приєднується лихоманка, біль в горлі, збільшення лімфатичних вузлів, селезінки і іноді печінки. У деяких випадках з’являється висип на руках і тулуб. Симптоми зберігаються 2-4 тижні.
    З початком періоду клінічних проявів в крові виявляються атипові мононуклеари (> 10% лімфоцитів) і показники порушення функції печінки.
    Основними антигенами вірусу Епштейна – Барр, до яких визначаються антитіла, є антиген вірусного капсида (VCA), ранній антиген (ЕA) і ядерний антиген (EBNA).
    Антитіла до ранніх антигенів (ant-iЕА) з’являються в гострий період інфекції у 70-85% хворих на інфекційний мононуклеоз і зникають через 3-6 місяців. У 20% інфікованих дані імуноглобуліни зберігаються довго і повинні бути визначені протягом декількох років після одужання.
    Антитіла до ЕА включають компоненти D (diffuse – дифузні) та R (restricted – обмежені), звані так в залежності від особливостей імунофлюоресцентного фарбування інфікованих клітин. Остаточно діагностувати первинне інфікування вірусом Епштейна – Барр з 95-процентною точністю допомагає виявлення підвищених титрів антитіл до антигенів ЕA, EBNA і antiVCA класу IgМ.
    Збільшення antiЕА одночасно з antiEBNA і antiVCA класу IgG пов’язано із загостренням латентної інфекції. Підвищення титру antiЕА виявляється при реактивації вірусу у пацієнтів з імунодефіцитами, ВІЛ-інфекцією, на тлі прийому імуносупресивних препаратів, у вагітних і людей похилого віку. Помірні і високі титри antiЕА визначаються у пацієнтів з лімфомою Беркітта (за рахунок R-компонента) і назофарингеальної карциномою (за рахунок D-компонента).
    Діагностика хронічної інфекції, викликаної вірусом Епштейна – Барр, не може грунтуватися тільки на підвищеному титрі antiЕА при негативних результатах інших аналізів, так як antiЕА можуть визначатися і у здорових, але раніше перехворіли на інфекційний мононуклеоз. Результати аналізу необхідно інтерпретувати разом з рівнем антитіл до ЕA, EBNA і VCA вірусу Епштейна – Барр, а також показниками ПЛР і клінічних даних.

    Розкрити

    Додай до кошику всього за 200 

    Виїзд медичної сестри - БЕЗКОШТОВНО*
    *при замовленні аналізів від 500 грн
    Вартість забору біоматеріалу - 45грн

    Додати у кошик

      Отримати допомогу

      Виникли труднощі з вибором? Необхідна консультація? Залиш контакти і кваліфікований фахівець з радістю допоможе тобі з вибором.