- Для діагностики ДВС-синдрому.
- Для діагностики тромбозу глибоких вен.
- Для додаткової оцінки вираженості тромбоутворення і моніторингу проведення антикоагулянтної терапії при тромбоемболії легеневої артерії, інсульту.
При симптомах тромбозу глибоких вен:
- вираженого болю в ногах,
- виражених набряках ніг,
- блідості шкіри в зоні тромбозу.
При підозрі на тромбоемболію судин легенів:
- раптово виниклої задишки,
- скруті дихання,
- кашлі,
- кровохарканні (крові в мокроті),
- різкого болю в грудній клітці,
- прискоренні серцебиття.
При ДВС, коли на тлі основного захворювання виникають такі симптоми:
- задишка,
- синюшність шкірних покривів,
- кровоточивість ясен,
- нудота, блювота,
- сильні болі в м’язах і животі,
- біль в області серця,
- знижене сечовиділення.
При контролі за терапією антикоагулянтами.
- Виключити з раціону жирну їжу за 24 години до дослідження.
- Виключити фізичне та емоційне перенапруження за 30 хвилин до дослідження.
- Не палити протягом 30 хвилин до дослідження.
D-димер – білковий фрагмент, який утворюється в результаті розпаду кров’яного згустку. При пошкодженні судини або тканини в організмі запускається процес згортання крові – утворення тромбів, до складу яких входить особливий білок фібрин. Він “скріплює” між собою компоненти тромбу і утримує тромб там, де він утворився.
Тромби можуть виникати не тільки в місці пошкодження тканин або судин, а й усередині судин при наявності певних до цього факторів: пошкодження внутрішнього вистилання судин різними ендогенними і екзогенними речовинами і антитілами, порушення локальної гемодинаміки – застій крові, наявність турбулентних потоків. Тромби в судинах зустрічаються при багатьох захворюваннях: варикозна хвороба вен нижніх кінцівок, миготлива аритмія, ускладнений перебіг інфекційних захворювань, ускладнення після проведеного хірургічного втручання. Організм при тромбозі запускає механізми, що сприяють руйнуванню тромбів, в ході їх роботи фібрин починає руйнуватися плазміногеном і утворюються D-димери. Таким чином, кількість D-димерів в крові вказує на активність процесів руйнування тромбів і побічно дозволяє оцінити активність тромбоутворення.
Найбільш часто даний тест використовують для діагностики синдрому ДВС (ДВС), а також для моніторингу терапії тромбозів антикоагулянтами (наприклад, гепарином).
Кількість D-димерів може бути підвищено при вагітності, зазвичай воно поступово наростає до III триместру. До недавнього часу високі показники вважалися ознакою загрози розвитку тромботичних ускладнень при вагітності, однак дослідження останніх років показали, що чіткого зв’язку між рівнем D-димера і патологією вагітності немає.
Аналіз на D-димер в переважній більшості випадків використовується як допоміжний тест, і діагноз ставиться з урахуванням клінічної картини і результатів інших досліджень.