Для скринінгу на ймовірні хромосомні аномалії у плода.
Щоб оцінити загрозу передчасного переривання вагітності або викидня, спрогнозувати перебіг вагітності.
При обстеженні вагітних в першому триместрі (аналіз рекомендований на 10-13 тижнях вагітності), особливо при наявності факторів ризику розвитку патології:
вік більше 35 років;
невиношування і важкі ускладнення вагітності в минулому;
хромосомні патології, хвороба Дауна або вроджені вади розвитку при попередніх вагітностях;
спадкові захворювання в сім’ї;
перенесені інфекції, радіаційне опромінення, прийом на ранніх термінах вагітності або незадовго до неї лікарських препаратів, які мають тератогенний ефект (можуть стати причиною вроджених вад і аномалій плода).
Виключити з раціону жирну їжу протягом 24 годин до дослідження.
Виключити фізичне та емоційне перенапруження і не курити за 30 хвилин до дослідження.
Асоційований з вагітністю протеїн А плазми (PAPP-A) відноситься до цинковмісних ферментів (металопротеїназ). Під час вагітності він у великих кількостях виробляється фібробластами в зовнішньому шарі плаценти і децидуальній оболонці, і визначається в материнському кровотоці у вигляді високомолекулярної білкової фракції.
Фермент PAPP-A відщеплює від інсуліноподібного фактору росту білкові фрагменти і підвищує його біологічну активність, завдяки цьому забезпечується повноцінний ріст і розвиток плаценти. Крім того, він здатний інактивувати деякі ферменти в крові (трипсин, еластазу, плазмін) і модулювати імунну відповідь материнського організму. Його вміст у крові збільшується з прогресуванням вагітності та істотно не залежить від таких параметрів, як стать і маса дитини. Тільки в період інтенсивного формування плаценти (7-14-й тиждень вагітності) відзначається сильний взаємозв’язок між рівнем РАРР-А та концентрацією естрадіолу. Після пологів РАРР-А швидко знижується протягом декількох днів.
При хромосомних аномаліях з вадами розвитку плода концентрація PAPP-A в крові значно зменшується з 8-го по 14-й тиждень вагітності. Найбільш різке зниження відзначається при трисоміях по 21-й, 18-й і 13-й хромосомах. При синдромі Дауна показник PAPP-A на порядок нижче, ніж у нормі. Ще більш різко рівень РАРР-А в сироватці крові матері падає при наявності у плода генетичної патології з множинними вадами розвитку – синдромі Корнелії де Ланге.
Тест призначається в комбінації з визначенням бета-субодиниці хоріонічного гонадотропіну і дослідженням товщини комірцевого простору методом УЗД. Дане комплексне обстеження рекомендовано проводити для скринінгу синдрому Дауна та інших хромосомних аномалій плода в першому триместрі вагітності (на 10-13 тижнях). Після 14 тижнів вагітності цінність даного показника в якості маркера ризику хромосомних аномалій втрачається, так як рівень відповідає нормі навіть при патології.
Низький вміст PAPP-A в першому триместрі вказує на підвищений ризик розвитку ускладнень вагітності.
На підставі результатів даного тесту приймається рішення про доцільність призначення додаткових методів обстеження плода. При цьому рівень PAPP-A не може служити критерієм постановки діагнозу. При нормальних вагітностях результат тесту може бути хибнопозитивним у 5%, а хромосомні аномалії плода виявляють тільки у 2-3% вагітних зі зниженим рівнем PAPP-A. У США завдяки застосуванню даного тесту в першому триместрі вагітності виявляють близько 85% випадків синдрому Дауна і 95% синдрому Едвардса. При позитивному результаті необхідні додаткові обстеження, в тому числі пункція хоріона, амніоцентез з генетичним дослідженням отриманого матеріалу.
У мінімальній кількості білок PAPP-A можна виявити у чоловіків і невагітних жінок. Підвищення PAPP-A реєструється після пошкодження атеросклеротичних бляшок при гострому коронарному синдромі, нестабільній стенокардії. Даний білок активно досліджується в якості маркера прогнозу ішемічної хвороби серця, але широкого поширення в кардіологічних лабораторних аналізах поки не отримав.