Щоб з’ясувати, чи пов’язано підвищення загального білірубіну з закупоренням жовчних протоків (через каміння, звуження жовчовивідних шляхів або пухлини) або захворюванням печінки, таким як гепатит або цироз.
Тест на прямий білірубін призначається при підвищенні рівня загального білірубіну. Крім того, він може бути частиною стандартних діагностичних панелей, які використовуються при планових медичних оглядах і при підготовці до хірургічного втручання. Зазвичай він також входить в панель так званих печінкових проб, які використовуються для оцінки функції печінки.
До того ж дане дослідження призначається при явних ознаках жовтяниці, при наявності даних про тривале зловживання алкоголем, а також якщо пацієнт скаржиться на слабкість, втому, втрату апетиту, нудоту, блювоту, болі в животі (особливо в правому підребер’ї), потемніння сечі або освітлення калу, свербіж шкіри.
Не вживати їжу за 12 годин до дослідження.
Виключити фізичне та емоційне перенапруження і не палити протягом 30 хвилин перед дослідженням.
Білірубін – оранжево-жовтий пігмент, що виявляється в жовчі і надає їй характерний колір. У нормі еритроцити циркулюють в крові близько 120 днів, а потім руйнуються. Під час їх руйнування, гемоглобін, який входить до їх складу (червоний пігмент, який переносить кисень від легенів до тканин) перетворюється в непрямий (непов’язаний, некон’югований) білірубін. Щодня в нормі утворюється близько 250-350 мг білірубіну, з яких 85% виходить із зруйнованих еритроцитів, а решта – з кісткового мозку і печінки.
Непрямий білірубін надходить в печінку, де до нього приєднується цукровмісна речовина, що робить його розчинною у воді. Саме такий білірубін називається прямим (пов’язаним, кон’югованим). Прямий білірубін з клітин печінки переміщається в жовчні протоки і з жовчю переноситься в кишечник. Під дією нормальної мікрофлори кишечника цукровмісна речовина відщеплюється від білірубіну, а він сам перетворюється в коричневий пігмент, що надає характерний колір калу, який потім виводиться з організму.
У нормі прямий білірубін майже не міститься в крові. Його концентрація збільшується в випадках, коли печінка здатна метаболізувати білірубін, але не може його вчасно вивести. Найчастіше таке буває через закупорення жовчних протоків (тоді буде підвищуватися в основному тільки прямий білірубін), а також через пошкодження структури печінки при гепатитах і цирозі (тоді будуть підвищуватися і прямий, і непрямий білірубін).
При перешкоджанні відтоку жовчі білірубін не попадає в кишку і, відповідно, не перетворюється в коричневий пігмент, тому відбувається освітлення калу. Надлишкові кількості прямого білірубіну, проникаючи в сечу, починають надавати їй темний колір.