Для діагностики інвазивних мікозів.
При наявності у пацієнта факторів ризику інвазивної грибкової інфекції: онкогематологічних захворювань, лікарської імуносупресії, ВІЛ-інфекції;
при наявності клінічних або рентгенологічних ознак інвазивних грибкових інфекцій.
За 3-4 години до взяття мазків з ротоглотки (зіву) не вживати їжу, не пити, не чистити зуби, не полоскати рот / горло, чи не жувати жувальну гумку, не курити. За 3-4 години до взяття мазків з носа не закапувати краплі / спреї і не промивати ніс. Взяття мазків оптимально виконувати вранці, відразу після нічного сну. Не проводити туалет порожнини рота в день взяття біоматеріалу на дослідження.
Жінкам дослідження (процедуру взяття урогенітального мазка) рекомендується проводити до менструації або через 2-3 дня після її закінчення.
Чоловікам – не мочитися протягом 3 годин до взяття урогенітального мазка.
Грибкові інфекції (мікози) – велика група інфекційних захворювань людини, що викликаються дріжджовими, пліснявими або диморфними грибами. Мікози можна розділити на поверхневі, при яких ураження обмежується шкірою та слизовими оболонками (наприклад, кандидозний стоматит), і глибокі (інвазивні), при яких можуть вражатися практично будь-які внутрішні органи, наприклад легені, головний мозок, клапани серця, нирки, суглоби. Найбільшу проблематичність представляє діагностика інвазивних мікозів.
Найбільш поширеними збудниками інвазивних мікозів є гриби Candida albicans (інвазивний кандидоз), Cryptococcus neoformans (криптококоз) і Aspergillus fumigatus (інвазивний аспергільоз). Ці різні захворювання мають багато спільного. По-перше, ризик розвитку будь-якого з трьох зазначених мікозів підвищений у людей з імуносупресією, що виникає при ВІЛ-інфекції, після трансплантації органів і тканин або на тлі онкогематологічних захворювань. По-друге, ці мікози можуть протікати практично однаково і супроводжуватися неспецифічними ознаками локального і системного інфекційного процесу (лихоманка, слабкість, кашель, біль у грудній клітці, головний біль). Тому провести диференціальну діагностику цих інвазивних мікозів між собою на підставі тільки клінічних симптомів неможливо. Основну роль в діагностиці інвазивних мікозів відіграють лабораторні методи.
Як правило, діагностика інвазивних мікозів носить комплексний характер, однак посів (бактеріологічний, або культуральний, метод) на гриби і раніше залишається “золотим стандартом” діагностики. Бакпосів виступає в ролі підтверджуючого тесту, в той час як попередня діагностика інвазивних мікозів ґрунтується на менш точних, але більш “швидких” лабораторних методах, наприклад аналізі на криптококовий антиген при підозрі на криптококкоз, обробці розчином гідроксиду калію KOH при підозрі на кандидоз або методом ПЛР при підозрі на аспергільоз.
В ході бактеріологічного дослідження аналізований біоматеріал вносять у спеціальні живильні середовища. Швидкість росту колоній різних видів грибів дещо відрізняється. Так, ріст Aspergillus spp. буде помітний вже через 48 годин, Cryptococcus spp. – через 48-72 години, а грибам Candida albicans потрібно до 1 тижня і більше. Слід зазначити, що чутливість бактеріологічного методу залежить від характеру біоматеріалу, що використовується для дослідження. Так, наприклад, виділити культуру гриба з крові, навіть в разі дисемінованоїй інфекції, вдається нечасто (особливо при інфекції Aspergillus spp. або Candida spp.). Інший фактор, що впливає на точність результату тесту, – це використання антимікотичних препаратів для взяття біоматеріалу. Застосування азолів, амфотерицину і ехінокандінів до взяття біоматеріалу на дослідження може призводити до помилково негативних результатів. З огляду на ці особливості, важливо підкреслити, що негативний результат посіву не завжди дозволяє повністю виключити інвазивний мікоз.
Характер біоматеріалу також слід враховувати і при інтерпретації позитивного результату. Нестерильні середовища (мокрота, змиви з бронхів) можуть в нормі містити гриби, тому позитивний результат дослідження нестерильних середовищ не дозволяє говорити про наявність інвазивного мікозу. Так, Candida spp. і Aspergillus spp. є умовно-патогенною флорою дихальних шляхів і можуть бути виділені в культурі при посіві мокротиння здорових людей. Cryptococcus spp. не належать до нормальної мікрофлори людини, але також можуть бути присутніми на слизових протягом короткого періоду часу (транзиторне носійство) без будь-яких серйозних наслідків для здорової людини. З іншого боку, виявлення грибів в стерильних середовищах (кров, зразок тканини), особливо у пацієнта з імуносупресією, – це завжди патологічна ознака, який вказує на наявність інвазивного мікозу.
Бактеріологічний метод доцільно доповнити іншими лабораторними дослідженнями, в першу чергу гістологічним дослідженням.