Перш за все, для виявлення різних аутоімунних захворювань щитовидної залози:
– тиреоїдиту Хашимото,
– дифузного токсичного зобу,
– післяпологового тиреоїдиту,
– аутоімунного тиреоїдиту,
– гіпертиреозу або гіпотиреозу у новонароджених.
Для дослідження щитовидної залози у новонароджених з метою впевнитися про відсутності порушень, якщо у матері були виявлені антитіла до тиреопероксидази або післяпологовий тиреоїдит.
Для встановлення або виключення аутоімунної природи того чи іншого захворювання щитовидної залози (збільшення щитовидної залози без порушення її функції, первинного гіпо- або гіпертиреозу, офтальмопатії та ін.)
При симптомах порушення нормальної роботи щитовидної залози.
Коли результати інших аналізів свідчать про порушення функції щитовидної залози.
Там, де необхідно тривале спостереження за станом здоров’я пацієнта із захворюванням щитовидної залози, що включає в себе проведення лабораторних досліджень через певні інтервали часу в якості контролю за ефективністю лікування.
Якщо розглядається можливість призначення терапії, пов’язаної з ризиком розвитку гіпотиреозу в результаті появи ат-ТПО (препарати літію, аміодарон, інтерферон альфа, інтерлейкін-2).
При необхідності з’ясувати причини викидня, прееклампсії, передчасних пологів, невдалих спроб штучного запліднення – це може бути пов’язано з впливом специфічних антитіл.
Якщо результати інших аналізів (на T3, T4 і / або ТТГ) вказують на дисфункцію щитовидної залози.
З аутоімунним захворюванням, яке спочатку не впливало на функцію щитовидної залози (ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак, перніціозна анемія, системний аутоімунний васкуліт, інсулінозалежний цукровий діабет), якщо з’являються симптоми, що в цьому процесі бере участь щитовидна залоза.
Якщо пацієнт відноситься до групи високого ризику по аутоімунному тиреоїдиту (як, наприклад, вагітні жінки, в сім’ї яких вже були випадки цього захворювання).
Зазвичай підготовка до тесту не потрібна. Але згідно загальновживаним рекомендаціям всі аналізи з венозної крові бажано здавати натщесерце.
Даний аналіз призначений для визначення специфічних антитіл до тканин щитовидної залози в сироватці крові – ат-ТПО. Вони утворюються, коли імунна система людини помилково розпізнає тканини щитовидної залози як чужорідну біологічну субстанцію, що може призводити до тиреоїдиту, пошкодження тканин залози і різних порушень її функції.
Щитовидна залоза синтезує ряд життєво важливих гормонів: тироксин (T4) і трийодтиронін (T3), які мають велике значення в регуляції обміну речовин. У свою чергу, робота щитовидної залози регулюється тиреотропним гормоном гіпофіза (ТТГ), який забезпечує адекватне вироблення гормонів щитовидної залози в залежності від потреб організму. Шкідлива дія антитіл на різні біохімічні структури може призводити до порушення нормальної продукції гормонів щитовидної залози і негативно впливати на регуляцію її функції, що в підсумку викликає хронічні патології, пов’язані з гіпо- або гіпертиреозом. Гіпотиреоз проявляється у вигляді таких симптомів, як підвищення маси тіла, поява зоба, сухість шкіри, випадіння волосся, запори, підвищення чутливості до холоду. Гіпертиреоз супроводжується пітливістю, прискореним серцебиттям, тривожністю, тремтінням в кінцівках, слабкістю, порушеннями сну, втратою ваги, екзофтальм.
Фермент щитовидної залози тиреопероксидаза грає ключову роль в утворенні гормонів щитовидної залози. Тиреопероксидаза бере участь в утворенні активної форми йоду, без якої неможливий біохімічний синтез гормонів щитовидної залози T4 і T3. Поява в крові антитіл до даного ферменту порушує його нормальну функцію, внаслідок чого знижується виробництво відповідних гормонів.
Кількісний аналіз сироватки крові на антитіла до тиреопероксидази – найбільш чутливий метод діагностики аутоімунних захворювань щитовидної залози. Відхилення від норми його результатів – рання ознака тиреоїдиту Хашимото і дифузного токсичного зобу (базедової хвороби). Сучасні високочутливі методи виявлення антитіл до тиреопероксидази дозволяють правильно поставити діагноз у 95% хворих з тиреоїдитом Хашимото і 85% пацієнтів з дифузним токсичним зобом. Під час вагітності ат-ТПО можуть істотно вплинути на розвиток щитовидної залози і здоров’я майбутньої дитини, так як вони здатні проникати через плацентарний бар’єр з крові матері в організм плоду. Рівень ат-ТПО часто підвищується і при інших захворюваннях щитовидної залози, наприклад при ідіопатичному гіпотиреозі, аденомі і раку, крім того, при всіх видах аутоімунних захворювань, включаючи ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак, інсулінозалежний цукровий діабет, аутоіммунну недостатність надниркових залоз і пернициозную анемію, що в ряді випадків свідчить про залучення щитовидної залози в цей патологічний процес. Терапія деякими лікарськими препаратами (аміодароном, препаратами літію, інтерфероном) також може викликати появу антитіл до тиреопероксидази і, як наслідок, гіпотиреоз.