Для виявлення аутоімунного ураження щитовидної залози (переважно дифузного токсичного зобу і тиреоїдиту Хашимото).
Для визначення груп ризику розвитку захворювань щитовидної залози серед дітей, народжених від матерів з патологією ендокринних органів.
Для спостереження в післяопераційний період за пацієнтами з раком щитовидної залози, щоб виключити рецидив і метастази (спільно з аналізом на тиреоглобулін).
При підозрі на захворювання щитовидної залози, на які вказує зміна її розмірів і структури, офтальмопатія, втрата ваги, тахікардія, підвищена втомлюваність.
При призначенні тиреоглобуліну, для контролю за станом пацієнтів після видалення пухлини щитовидної залози.
При системних аутоімунних захворюваннях (для визначення ризику ураження щитовидної залози).
При порушенні жіночої репродуктивної функції і підозрі на її зв’язок з наявністю аутоантитіл.
Зазвичай підготовка до тесту не потрібна. Але згідно загальновживаним рекомендаціям всі аналізи з венозної крові бажано здавати натщесерце, не палити протягом 30 хвилин до дослідження
Тиреоглобулін – це глікопептид, попередник трийодтиронину (Т3) і тироксину (Т4). Він виробляється тільки клітинами щитовидної залози і накопичується в її фолікулах у вигляді колоїду. При секреції гормонів тиреоглобулін в невеликій кількості потрапляє в кров. З невідомих причин він може ставати аутоантигеном, і у відповідь організм виробляє до нього антитіла, що викликає запалення щитовидної залози. АТ-ТГ можуть блокувати тиреоглобулін, порушуючи при цьому нормальний синтез гормонів щитовидної залози і викликаючи гіпотиреоз, або, навпаки, надмірно стимулювати залозу, викликаючи її гіперфункцію.
Антитіла до тиреоглобуліну одночасно взаємодіють з компонентами сполучної тканини очниці, очних м’язів і ферментом ацетилхолінестеразою. Можливо, що аутоімунна реакція є причиною змін з боку тканин очниці при тиреотоксичній офтальмопатії.
АТ-ТГ виявляють у 40-70% пацієнтів з хронічним тиреоїдитом, у 70% хворих з гіпотиреозом, у 40% з дифузним токсичним зобом і у невеликої кількості хворих з іншими аутоімунними патологіями, в тому числі перніціозною анемією. Хоча рівень антитіл буває трохи підвищеним і у здорових людей, особливо літніх жінок.
Головним чином тест корисний при підтвердженні у пацієнта діагнозу “дифузний токсичний зоб” і / або “гіпотиреоз внаслідок аутоімунного тиреоїдиту”. Крім того, він цінний при диференціальній діагностиці базедовій хвороби і токсичного вузлового зобу. Незважаючи на те, що АТ-ТГ рідше виявляються в сироватці крові, ніж тиреоїдні мікросомальні антитіла (антитіла до пероксидази), у пацієнтів з аутоімунними захворюваннями щитовидної залози результати даного аналізу також важливі для підтвердження діагнозу.
Якщо у вагітної аутоімунне ураження щитовидної залози або ще якась аутоімунна патологія, тест на одне або кілька тиреоїдних антитіл повинен бути призначений на початку вагітності і незадовго до пологів для прогнозу ризику ураження щитовидної залози новонародженого.