Для ранньої діагностики ревматоїдного артриту, складання його прогнозу і контролю за його лікуванням.
При симптомах суглобового синдрому: біль і деформація в області суглобів (симетричне ураження переважно дрібних суглобів кистей і стоп, також можливо залучення колінних, стегнових та інших великих суглобів), обмеження активної і пасивної рухливості (ранкова скутість тривалістю більше 1 години), набряк і гіперемія шкіри над суглобами – особливо якщо результат дослідження на ревматоїдний фактор (РФ) негативний.
При обстеженні пацієнта з обтяженим спадковим анамнезом по ревматоїдному артриті.
Не палити протягом 30 хвилин до дослідження.
Антитіла до цитрулінованого виментину (анти-MCV) – це аутоантитіла, спрямовані проти власного білка організму виментину. Частіше виявляються в крові пацієнтів з ревматоїдним артритом (РА) і розглядаються в якості клініко-лабораторного маркера цього захворювання.
Виментин – це один з білків цитоскелету, характерний для клітин мезенхімального походження, в тому числі макрофагів і фібробластів, у великій кількості виявляються в синовіальній оболонці суглобів. Він відноситься до проміжних нитковидних структур і в нормі виконує структурну роль. Під впливом медіаторів запалення виментин піддається цитрулінізації – процесу, при якому амінокислота аргінін в складі виментину перетворюється в цитрулін. Цитрулінований виментин виступає в якості антигену для аутоантитіл при ревматоїдному артриті. Найбільшу імуногенність має один з біохімічних варіантів цитрулінованого виментину – модифікований цитрулінований виментин, в молекулі якого амінокислотні залишки гліцину замінені на аргінін. Виявлення антитіл до модифікованого цитрулінованого виментину (анти-MCV, від англ. Anti-modified citrullinated vimentin antibodies) є характерною ознакою ревматоїдного артриту.
Серологічні дослідження відіграють величезну роль в диференціальній діагностиці суглобового синдрому та діагностиці РА. Незважаючи на деякі особливості захворювань, що протікають з ураженням суглобів, їх диференційна діагностика не може бути проведена на підставі тільки лише клінічної картини. З іншого боку, різні захворювання характеризуються різним прогнозом і тактикою лікування. Тому при виборі лабораторного дослідження, що дозволяє провести диференціальну діагностику суглобового синдрому та діагностику РА, велике значення має специфічність тесту. Специфічність аналізу на анти-MCV досягає 98%. Це означає, що позитивний результат дослідження у пацієнта з клінічними ознаками РА дозволяє підтвердити діагноз. Специфічність дослідження антиMCV щодо РА порівняно зі специфічністю дослідження на антитіла до циклічного цитрулінвмісного пептиду (анти-CCP, специфічність близько 92-98%) і набагато вище, ніж у дослідження на ревматоїдний фактор (RF, специфічність 70%). Завдяки цій перевазі даний аналіз був включений в нові (2010) діагностичні критерії РА, поряд з ревматоїдним фактором і деякими іншими лабораторними показниками.
Відомо, що імунологічні порушення, характерні для РА, з’являються задовго до клінічних симптомів цього захворювання. Так, анти-MCV можуть бути виявлені за 10-15 років до розвитку хвороби. Тому виявлення анти-MCV в крові пацієнта навіть без будь-яких ознак ураження суглобів має бути прийнято до уваги ревматолога, особливо при обтяженому по РА спадковому анамнезі. Слід, однак, відзначити, що позитивний результат дослідження на анти-MCV не є достатнім діагностичним критерієм для постановки діагнозу “РА”.
Аналіз на анти-MCV виявляється особливо корисним при обстеженні пацієнта з нещодавнім РА при відсутності яскравої клінічної картини захворювання. Досить часто на ранньому етапі хвороби ревматоїдний фактор (РФ), один з основних критеріїв РА, не виявляється, що ускладнює діагностику. Навпаки, анти-MCV вдається виявити у більшості пацієнтів з раннім РА. Чутливість дослідження на антиMCV у пацієнта з вираженими симптомами РА зростає до 70-84%. При цьому найбільшою чутливістю щодо раннього РА має комбінація двох досліджень – анти-MCV і CCP.
Аналіз на анти-MCV необхідний також для складання прогнозу РА. Наявність цих антитіл пов’язане з розвитком деструктивних змін суглобів і швидким прогресуванням РА. Концентрація анти-MCV більш точно відображає активність захворювання, ніж концентрація анти-CCP. При імуносупресивній терапії титр антиMCV поступово знижується і результат аналізу може стати негативним. Тому тест на анти-MCV може бути використаний для контролю за лікуванням. З цієї ж причини кров на дослідження рекомендується здавати до початку лікування РА.
Незважаючи на те що анти-MCV найбільш характерні для РА, також вони можуть бути виявлені при системному червоному вовчаку, синдромі Шегрена і псоріатичному артриті, а також деяких інших аутоімунних захворюваннях. Результати дослідження необхідно інтерпретувати з урахуванням додаткових клінічних, лабораторних та інструментальних даних.