Для діагностики гострих і хронічних запальних захворювань сечовидільного тракту (пієлонефриту, гломерулонефриту, циститу, уретриту).
Щоб оцінити пошкодження нирок при деяких системних захворюваннях (наприклад, цукровому діабеті, системний червоний вовчак, амілоїдозі, васкуліті і травмах).
Для диференціальної діагностики захворювань сечовивідних шляхів.
Для контролю за лікуванням захворювань сечовивідних органів.
При симптомах патології сечовидільного тракту (зміна кольору, запаху, прозорості та кількості сечі, частоти сечовиділення, біль у ділянці нирок, нижньому відділі живота, при сечовипусканні).
При сумнівних результатах або відхилення в загальному аналізі сечі.
При системних захворюваннях з високим ризиком ушкодження функції нирок.
При профілактичних дослідженнях.
При спостереженні за ефективністю лікування захворювань сечовидільного тракту.
Не вживати гостру, солону їжу, продукти харчування, які змінюють колір сечі (наприклад, буряк, морква), протягом 12 годин до дослідження.
Виключити прийом сечогінних препаратів протягом 48 годин до збору сечі (за погодженням з лікарем).
Жінкам рекомендується здавати сечу до менструації або через 2-3 дня після її закінчення.
Для здачі аналізу сечі за Нечипоренко потрібно провести ретельний туалет зовнішніх статевих органів.
В стерильний одноразовий контейнер проводиться забір середньої порції ранкової сечі, одразу після сну, після чого контейнер щільно закручується кришкою та доставляється в лабораторію.
Аналіз сечі по Нечипоренко дозволяє більш точно визначити кількісний вміст еритроцитів, лейкоцитів і циліндрів, ніж загальний клінічний аналіз сечі. Обидва дослідження проводяться з використанням мікроскопії, але в пробі Нечипоренко здійснюється підрахунок елементів в одиниці об’єму рідини, а не за кількістю клітин або циліндрів в поле зору.
У нормі ниркові клубочки не пропускають формені елементи крові і альбуміни, але при деяких захворюваннях нирковий бар’єр ушкоджується, що відбивається у змінах складу сечі. Присутність великої кількості в сечі еритроцитів (гематурія) може вказувати на пошкодження ниркового клубочка. Необхідно враховувати, що формені елементи крові в сечі виявляються при пошкодженнях, каменях, запальних захворюваннях або новоутвореннях на всіх рівнях сечовидільного тракту – кров потрапляє туди з ниркових мисок, сечоводу, сечового міхура або уретри. Про нирковому походження гематурії свідчить саме виявлення еритроцитарних циліндрів або вилужених еритроцитів.
У нормі лейкоцити присутні в сечі в невеликій кількості. Їх зміст може збільшитися при запальних захворюваннях сечовидільної системи, інфекції сечостатевих шляхів і деяких гострих запальних системних захворюваннях. Лейкоцити здатні проникати до ділянки запалення крізь неушкоджені тканини. При їх надмірному виділенні – лейкоцитурії – необхідно провести бактеріологічне дослідження сечі для уточнення етіології захворювання і призначення адекватної терапії.
У клінічній практиці визначення лейкоцитурії або гематурії часто використовується при диференціальної діагностики гломерулонефритів і пієлонефритів.
Циліндри – білкові конгломерати, які виробляються з клітин і клітинного детриту при зміні фізико-хімічних властивостей сечі. Вони формуються в ниркових канальцях і набувають їх форму. Епітеліальні клітини канальців утворюють епітеліальні циліндри, при руйнуванні клітин епітелію і лейкоцитів з’являються зернисті циліндри, широкі воскоподібні циліндри формуються з перероджуються зернистих циліндрів. Їх виявлення свідчить про важкому пошкодженні нирок, розвитку ниркової недостатності і несприятливий прогноз захворювання. Гіалінові циліндри формуються з білків і часто вказують на протеїнурию. В їх утворенні бере участь білок білок Тамма – Хорсфолла, який в нормі присутній в ниркових канальцях в розчиненої формі і має значення в імунологічної захисту органу від інфекції. Гіалінові циліндри можна виявити і у здорової людини після інтенсивного фізичного навантаження або при мінімальних патологічних змінах у нирках.