Щоб діагностувати гострий або хронічний панкреатит та інші захворювання, що залучають до патологічного процесу підшлункову залозу (разом з тестом на ліпазу).
Для контролю за лікуванням раку, що зачіпає підшлункову залозу.
Щоб переконатися, що панкреатична протока не скомпрометована після видалення каменів з жовчного міхура.
Коли у пацієнта є ознаки патології підшлункової залози: інтенсивний біль в животі та спині ( “оперізуючий біль”), підвищення температури, втрата апетиту, блювота.
При спостереженні за станом пацієнта із захворюванням підшлункової залози і контролі за ефективністю його лікування.
Не вживати їжу протягом 12 годин перед здачею аналізу.
Виключити фізичне та емоційне перенапруження за 30 хвилин до дослідження.
Не палити протягом 30 хвилин до дослідження.
Амілаза – один з декількох ферментів, які виробляються в підшлунковій залозі і входять до складу панкреатичного соку. Ліпаза розщеплює жири, протеаза – білки, а амілаза розщеплює вуглеводи. З підшлункової залози панкреатичний сік, який містить амілазу, через панкреатичний протік потрапляє в дванадцятипалу кишку, де допомагає переварити їжу.
У нормі тільки невелика кількість амілази циркулює в кров’яному руслі (через відновлення клітин підшлункової залози і слинних залоз) і потрапляє в сечу. Якщо відбувається пошкодження підшлункової залози, як при панкреатиті, або якщо панкреатичний протік блокується каменем або пухлиною, амілаза починає у великих кількостях потрапляти в кровотік, а потім в сечу.
Невеликі кількості амілаза утворюються в яєчниках, кишечнику, бронхах і скелетній мускулатурі.