Для виявлення підвищення або зниження рівня калію – гіпер- або гіпокаліємії – при стандартному біохімічному аналізі крові.
Для контролю за рівнем калію після призначення ліків, здатних вплинути на нього, наприклад діуретиків, часте вживання яких може призвести до гіпокаліємії.
Для оцінки стану пацієнта при деяких хронічних захворюваннях, що призводять до зрушень концентрації калію в крові, наприклад при хронічній нирковій недостатності.
При підозрі на будь-яке серйозне захворювання, пов’язане з порушенням вмісту калію.
Спільно з тестами на інші електроліти для комплексної оцінки електролітного балансу, особливо при призначенні сечогінних, серцевих препаратів або при проблемах з тиском.
При артеріальній гіпертензії, хронічному захворюванні нирок.
При сеансах діалізу, терапії діуретиками, будь внутрішньовенної терапії.
При симптомах гіперкаліємії: збудливості, проносі, судомах, олігурії, серцевої аритмії з гострими зубцями Т і прогресуючої шлуночкової фібриляції.
При симптомах гіпокаліємії: нездужанні, поліурії, анорексії, пульсі слабкого наповнення, низькому тиску, блювоті, знижених рефлексах, зміни в ЕКГ зі зниженими зубцями Т.
Не вживати їжу за 12 годин до дослідження, можна пити чисту негазовану воду. Виключити фізичне та емоційне перенапруження протягом 30 хвилин до дослідження.
Не палити протягом 30 хвилин до дослідження.
Калій – це катіон, який взаємодіє з іншими електролітами: натрієм, хлором, бікарбонатом; разом вони регулюють обмін води в організмі, скорочення м’язів, забезпечують проведення нервового імпульсу і підтримують кислотно-основну рівновагу. Виводиться калій нирками під контролем альдостерону, що виділяється залозами у відповідь на продукцію ангіотензину II і гіперкаліємію.
Електроліт міститься в основному в клітинах, тільки невелика його частина знаходиться в позаклітинній рідині і в рідкій частині крові (плазмі), ця частка становить 2% від його загального вмісту в організмі. Концентрація калію в плазмі дуже мала, тому будь-які, навіть невеликі, зміни матимуть виражені наслідки. При значному підвищенні або зниженні його рівня здоров’ю людині загрожує небезпека: від розвитку шоку до формування дихальної недостатності або порушень серцевого ритму. Відхилення даного показника від норми можуть порушувати передачу імпульсу в м’язовій тканині і між нейронами, наприклад серцевий м’яз може втратити здатність скорочуватися.