Тест застосовують:
- Для загальної оцінки стану здоров’я, діагностики анемії, запалення і безлічі інших параметрів.
- Для оцінювання запасів заліза в організмі. Це необхідно, щоб виявити дефіцит заліза або його надлишок.
- Щоб розрахувати відсоток насичення трансферину залізом, тобто визначити, скільки саме заліза переносить кров.
- Щоб оцінити запаси заліза в організмі.
- Щоб визначити, чи викликана анемія дефіцитом заліза або іншими причинами, наприклад хронічним захворюванням або нестачею вітаміну B12.
- Для діагностики отруєння залізом або спадкового гемохроматозу – захворювання, пов’язаного з підвищеним всмоктуванням і накопиченням заліза.
- Під час вагітності: відповідно до зміни кількості еритроцитів, тромбоцитів, лейкоцитів, співвідношення їх різновидів, рівня гемоглобіну, швидкості осідання еритроцитів у крові можна визначити стан організму вагітної жінки.
- Перед щепленням: для того, щоб переконатися у відсутності запального процесу організму.
- Коли лікар має підозру на гематологічну патологію.
- При ГРВІ для диференціації бактеріальної та вірусної інфекції.
- За умов підозри на глистяну інвазію.
- При підозрі на дефіцит або надлишок заліза в організмі.
- При контролі за ефективністю лікування анемій і станів, що супроводжуються перевантаженням організму залізом.
- Виключити з раціону алкоголь за 24 години до дослідження.
- Не вживати їжу протягом 8 годин до дослідження, можна пити чисту негазовану воду.
- Припинити прийом лікарських препаратів, що містять залізо, за 72 години до дослідження (за домовленості з лікарем).
- Виключити фізичне та емоційне перенапруження протягом 30 хвилин до дослідження.
- Не палити протягом 30 хвилин до дослідження.
- Не здавайте аналіз крові відразу після рентгенографії, флюорографії, УЗД, фізіопроцедур.
Цей тест включає 7 показників.
Клінічний аналіз крові
Дозволяє отримати детальну інформацію про кількість і якість клітин крові: еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів. Визначення показників клінічного аналізу крові дозволяє діагностувати такі стани, як анемія / поліцитемія, тромбоцитопенія / тромбоцитоз і лейкопенія / лейкоцитоз, які можуть як бути симптомами якого-небудь захворювання, так і виступати в якості самостійних патологій.
Феритин
Білок, в формі якого в основному запасається залізо в організмі. Не зважаючи на те, що кількість феритину в крові невелика, її цілком достатньо для того, щоб використати в якості маркера рівня заліза. Зниження вмісту феритину в сироватці крові є першим показником зменшення запасів в організмі.
Залізо
Це мікроелемент, який всмоктується з їжі і потім переноситься організмом трансферрином – спеціальним білком, що утворюється в печінці. Залізо необхідне для утворення еритроцитів. Воно є найважливішою складовою частиною гемоглобіну – білка, що заповнює еритроцити, який дозволяє їм переносити кисень від легенів до органів і тканин. Залізо також входить до складу м’язового білка міоглобіну та деяких ферментів.
Трансферин
Головний білок-переносник заліза в плазмі крові. Він утворюється в печінці з амінокислот, які всмоктуються з їжі в процесі травлення. Трансферрин зв’язується з залізом, яке надходить з їжею або при руйнуванні еритроцитів, і переносить його до органів і тканин (до печінки, селезінці). Трансферрин здатний приєднати більше заліза, ніж важить сам. Насичення трансферину залізом – розрахункова величина – відношення концентрації сироваткового заліза до загальної залізозв’язувальної здатності трансферину, виражене у відсотках. Відсоток (частка) насичення є кращим показником запасів заліза, ніж концентрація заліза в сироватці.
Показник латентної залізозвязуючої здатності сироватки (ЛЗЗС)
Відображає, скільки трансферину “не заповнено” залізом. Цей параметр може розраховуватися за такою формулою: ЛЗЗС = ЗЗЗС – залізо в сироватці (ЗЗЗС – це загальна залізозвязуюча здатність сироватки крові – показник, що характеризує максимальну можливість трансферину “заповнитися” залізом). При дефіциті заліза трансферину стає більше, щоб цей білок міг зв’язатися з невеликою кількістю заліза в сироватці. Відповідно, збільшується і кількість «незайнятого” залізом трансферину, тобто латентна залізозвязуюча здатність сироватки. І навпаки, при надлишку заліза майже всі зв’язуючі центри трансферину зайняті цим мікроелементом, тому латентна залізозвязуюча здатність сироватки знижується.
Вітамін В12
Важливий для синтезу нуклеїнових кислот, утворення еритроцитів, клітинного і тканинного обміну, до того ж він бере участь в підтримці нормального функціонування нервової системи. Дефіцит вітаміну В12 може призвести до розвитку макроцитарной (мегалобластної) анемії.
Фолієва кислота (вітамін В9)
При гіповітамінозі цього вітаміну сповільнюється синтез ДНК і з’являються аномальні ДНК, які легко розпадаються через заміну тимінових нуклеотидів уридинові. При такому порушенні, в першу чергу, страждають клітини і тканини, які часто оновлюються, – кров і епітелій, – що і визначає симптоми гіповітамінозу фолієвої кислоти. Важливо розрізняти мегалобластичну анемія, викликану дефіцитом фолатів, від тієї, що викликана дефіцитом вітаміну В12.