Щоб зрозуміти, чи інфікована людина Trichomonas vaginalis. Це дозволяє встановити природу запального процесу.
При симптомах трихомоніазу.
Коли у сексуального партнера пацієнта виявлений трихомоніаз.
При плануванні вагітності, щоб запобігти ускладненням.
Виключити з раціону жирну їжу протягом 24 годин до дослідження.
Не палити за 30 хвилин до дослідження.
Trichomonas vaginalis – це вид найпростіших, які викликають у людини трихомоніаз. Ця хвороба передається статевим шляхом. Трихомонади можуть деякий час (як правило, не більше години) виживати поза організмом людини (у вологому середовищі), тому повністю виключити нестатевий шлях зараження не можна, однак він зустрічається рідко.
Чоловіки і жінки інфікуються однаково часто, але виявляється захворювання частіше у жінок. Симптомів немає приблизно у половини інфікованих жінок і майже у всіх інфікованих чоловіків. Крім того, є дані про те, що в організмі чоловіка трихомонади часто зникають і без лікування. Інкубаційний період складає 5-28 днів.
Симптоми трихомоніазу –
У жінок:
сірі або жовтуваті пінисті виділення з піхви,
почервоніння, свербіж, подразнення зовнішніх статевих органів,
біль при сечовипусканні, статевому акті.
У чоловіків:
роздратування, запалення сечовипускального каналу,
незначні виділення з сечовипускального каналу,
слабке печіння під час сечовипускання або еякуляції.
Крім того, трихомоніаз може призводити до ускладнень під час вагітності (незалежно від того, чи супроводжується інфекція зовнішніми проявами): до передчасних пологів, зниженої ваги новонародженого.
Є дані, що трихомоніаз збільшує ймовірність раку шийки матки
і раку простати. Хоча, взагалі, питання про те, наскільки ймовірні ускладнення при трихомоніазі, ще недостатньо вивчені.
Трихомоніаз діагностують за допомогою мікроскопії, ПЛР або посіву (культивування). Останнім часом часто застосовуються серологічні методи (засновані на визначенні антитіл), зокрема імуноферментний аналіз (ІФА). Чутливість ІФА оцінюється в 94-95%, специфічність – в 77-85%.
Після того, як в організм потрапляють хвороботворні мікроорганізми, він починає з ними боротися. Один із способів боротьби – це вироблення антитіл (спеціальних білків імуноглобулінів). Існує кілька їх типів: IgG, IgM, IgA та ін.
Антитіла класу G (IgG) присутні в крові в найбільшій кількості в порівнянні з іншими типами. Як правило, при зараженні IgG з’являються не найпершими (пізніше, ніж IgM), зате їх рівень залишається високим довгий час (місяці і роки).
Як відомо, антитіла IgG забезпечують вторинну імунну відповідь (який і називають імунітетом). Якщо людина, яка вже одного разу перехворіла на цю хворобу, заразиться ще раз, то IgG з’являться швидше і в більшій кількості, ніж раніше. Однак при трихомоніазі імунітет часто не формується, тому протягом життя людина може заражатися кілька разів.
Рівень IgG не обов’язково відображає тяжкість захворювання. Імовірність виявити антитіла IgG не залежить від того, чи супроводжується трихомоніаз хворобливими проявами. Імуноглобуліни M є в цьому сенсі більш інформативними (вони рідше зустрічаються при безсимптомному носійстві трихомонад).
Кількість антитіл висловлюють у вигляді титру. Титр – це максимальне розведення розчину, при якому в ньому ще виявляються антитіла. Наприклад, титр антитіл 1:16 означає, що, якщо сироватку крові розбавити в 16 разів, в ній ще можна виявити антитіла (а якщо сильніше – то вони вже не детектируються).
Титр називають високим (наприклад, 1: 612) або низьким (наприклад, 1: 4), конкретне його значення залежить від чутливості методу. Тобто така оцінка є напівкількісною.